Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001515, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-05-2025 Статус Запланована Назва роботи Запалення при ішемічній хворобі серця: коморбідність, маркери і роль колхіцину Здобувач Бота Романа Андріївна, аспірант Керівник Тащук Віктор Корнійович Опонент Ханюков Олексій Олександрович Опонент Вакалюк Ігор Петрович Рецензент Федів Олександр Іванович Рецензент Ілащук Тетяна Олександрівна Опис Ішемічна хвороба серця (ІХС) ̶ це хронічне прогресуюче захворювання, що характеризується високими показниками захворюваності та смертності. Основною причиною розвитку ІХС є атеросклеротичні зміни в коронарних артеріях, які з часом можуть призводити до ускладнень, таких як розрив бляшки. Запальний процес відіграє ключову роль у патогенезі атеросклерозу, впливаючи на всі етапи його розвитку та підвищує ризик несприятливих серцево-судинних подій. Сучасне розуміння ролі запального процесу в патогенезі атеросклерозу, сприяло дослідженню нових терапевтичних підходів, спрямованих на зниження судинного запалення з метою профілактики критичних серцево-судинних ускладнень. Тому розробка нових методів діагностики та включення протизапальної терапії в комплексне лікування пацієнтів із ІХС є актуальними напрямками медицини. Мета дослідження. Визначити значимість системного запалення в патогенезі ішемічної хвороби серця в її гострих і хронічних формах та виявити найбільш значущі маркери активності запального процесу і ризику серцево-судинних подій, ролі коморбідності та ефективності впливу колхіцину. Результати. За аналізу результатів дослідження виявлено переважання чоловіків над жінками серед когорти хворих на ІХС (65,28% та 34,72% відповідно, p<0,001). Пацієнти із стабільною стенокардією ІІ-ІІІ функціонального класу (СтСт ІІ-ІІІ ФК) були відносно молодшими (54,78±1,11 проти 63,50±1,82, p<0,001), мали достовірно вищі значення фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) (p<0,001), систолічного артеріального тиску (САТ) (р<0,001) та діастолічного артеріального тиску (ДАТ) (p=0,001). У групі зіставлення (хворі на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI)) порівняно з основною групою (пацієнти із СтСт ІІ-ІІІ ФК) виявлено більше випадків пацієнтів з високим рівнем коморбідності за шкалою Charlson (р<0,001). У пацієнтів основної групи спостерігали нижчі рівні креатиніну, фібриногену, глюкози та нижчі показники лейкоцитарних маркерів запалення, таких як, співвідношення нейтрофілів/лімфоцитів (NLR) (р˂0,001), індексу системного імунного запалення (SII) (р=0,002), індексу системної реакції запалення (SIRI) (р=0,007) та сукупного індексу системного запалення (AISI) (р=0,011). Включення колхіцину до базисної терапії пацієнтів із СтСт ІІ–ІІІ ФК сприяло достовірному зниженню ЧСС ̶ на Δ -13,33% (р=0,032), САТ ̶ на Δ -20,31% (р˂0,004) і ДАТ на Δ -22,22% (р=0,004). Також застосування колхіцину було асоційоване з приростом ФВ ЛШ на Δ +14,71% (р=0,001). Комбінована терапія колхіцином та нікорандилом продемонструвала ще більш виражений терапевтичний ефект, зокрема в зниженні ЧСС на Δ -15,79%, САТ на Δ -23,44%, ДАТ на Δ -22,22% (у всіх випадках р<0,05); збільшенні ФВ ЛШ на Δ +17,64% (p<0,001), нормалізації структурних параметрів міокарда (р<0,05), а також у покращенні показників якості життя (р=0,004) та психоемоційного стану (р=0,004). Комбіноване лікування призвело до значнішого зниження рівнів ЗХС, тригліцеридів, ЛПНЩ, ліпопротеїнів дуже низької щільності, КА та підвищення рівня ліпопротеїнів високої щільності (у всіх випадках р<0,05). Додаткове призначення колхіцину та нікорандилу до базисної терапії у пацієнтів із СтСт ІІ–ІІІ ФК сприяє більш вираженому зниженні активності низькоінтенсивного запалення, що проявляється зниженням рівня лейкоцитів і нейтрофілів, підвищенням кількості лімфоцитів, а також зниженням лейкоцитарних маркерів запалення: NLR, PLR, SII, SIRI, AISI (р<0,05). Було зафіксовано достовірне зниження біомаркерів запалення, зокрема фібриногену (р=0,004) та СРП (р=0,022). Крім того, комбінована терапія забезпечувала суттєве покращення функції ендотелію, що підтверджувалося зниженням рівня ЕТ-1 (р=0,026). Монотерапія колхіцином також сприяла зниженню запальних маркерів у пацієнтів зі СтСт ІІ–ІІІ ФК, проте її ефективність виявилася менш вираженою порівняно з комбінованим лікуванням. У пацієнтів із STEMI додавання колхіцину до базисної терапії призвело до достовірного зниження рівнів лейкоцитів, нейтрофілів і моноцитів, підвищення кількості лімфоцитів, а також зменшення лейкоцитарних індексів запалення, зокрема NLR, PLR, SII, SIRI та AISI. Наукова новизна отриманих результатів. На основі отриманих результатів дослідження поглиблено наукові уявлення про клінічні особливості перебігу ІХС з урахуванням вікових, гендерних та коморбідних факторів. Встановлено, що пацієнти із СтСт ІІ–ІІІ ФК були відносно молодшими, а серед загальної когорти хворих на ІХС спостерігалося переважання чоловіків. В осіб зі STEMI частіше реєстрували високий рівень коморбідності за шкалою Charlson. Хворі зі СтСт ІІ–ІІІ ФК мали кращу скоротливу функцію міокарда, що відображалося у вищій ФВ ЛШ, а також нижчі рівні креатиніну та глюкози в крові. У них спостерігалася менш виражена системна запальна відповідь, що проявлялося зниженими показниками лейкоцитарних маркерів запалення, зокрема NLR, SII, SIRI та AISI. Дата реєстрації 2025-05-06 Додано в НРАТ 2025-05-06 Закрити