Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001526, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-06-2025 Статус Захищена Назва роботи Розвиток людського потенціалу України в умовах IV промислової революції Здобувач Плавкова Дар’я Дмитрівна, Керівник Саричев Володимир Іванович Опонент Дороніна Ольга Анатоліївна Опонент Булатова Олена Валеріївна Рецензент Даценко Вікторія Володимирівна Рецензент Бикова Адель Леонідівна Опис У першому розділі досліджено поняття «людський потенціал» у контексті IV промислової революції. Обґрунтовано роль цифрових технологій, автоматизації, ШІ та інноваційно-інвестиційних механізмів у його формуванні. Адаптація до технологічних викликів, розвиток компетенцій та гнучкі моделі зайнятості визначено як ключові фактори конкурентоспроможності трудових ресурсів. Розроблено методологічний апарат розвитку людського потенціалу з урахуванням соціально-економічних і технологічних детермінант, а також підходи до оцінювання та регулювання економічної поведінки носіїв людського потенціалу. У другому розділі створено науково-методичний інструментарій оцінювання динаміки розвитку людського потенціалу в умовах цифровізації. Запропоновано механізм інвестування в людський капітал і реалізації його на ринку праці, з урахуванням державної політики, модернізації освіти та впровадження цифрових технологій. Узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід, окреслено напрями вдосконалення державної підтримки, зокрема програм перепідготовки. Виявлено основні виклики: технологічне безробіття, цифрова нерівність, дефіцит навичок. Сформовано модель подолання цих викликів. У третьому розділі запропоновано шляхи розвитку людського потенціалу в мінливих умовах, зокрема у воєнний і післявоєнний періоди. Обґрунтовано концепцію держрегулювання з акцентом на рівний доступ до освіти, розвиток цифрових компетенцій і професійної мобільності. Розроблено інтерактивну модель управління впливом НТП, що сприяє формуванню ефективної політики зайнятості й підтримки працівників. Висновки. Людський потенціал у постіндустріальній економіці трансформується в стратегічний ресурс розвитку. Він охоплює знання, навички, креативність і соціальні можливості, що визначають інноваційну здатність суспільства. Інвестиції в освіту й розвиток персоналу забезпечують успішність технологічних змін. Підвищенню ролі людського потенціалу сприяє міждисциплінарна інтеграція, розвиток «м’яких» навичок і цифрових компетенцій. Розроблено механізми адаптації робочої сили до цифрової трансформації: стимулювання мобільності, безперервне навчання, впровадження інноваційних форм зайнятості. Запропоновано модель взаємодії держави, бізнесу та громадян у розвитку людського потенціалу, що включає інструменти державно-приватного партнерства, грантове фінансування, цифрову освіту та підтримку інноваційного підприємництва. Враховано виклики IV промислової революції, воєнного стану, масштабної міграції та релокації. Обґрунтовано роль штучного інтелекту й роботизації, що змінюють структуру зайнятості, потребують перекваліфікації кадрів та створення нових робочих місць. SWOT-аналіз технологій Індустрії 4.0 виявив як потенціал зростання, так і загрози структурного безробіття. Для їх подолання необхідне модернізоване державне регулювання з акцентом на цифрову трансформацію освіти, соціальний захист та стимулювання інновацій. У післявоєнний період особливо важливо зберегти трудові ресурси через розвиток дистанційної роботи, реінтеграцію мігрантів і психологічну реабілітацію. Комплексна політика розвитку людського потенціалу забезпечить стійкий розвиток економіки України. Дата реєстрації 2025-05-07 Додано в НРАТ 2025-05-07 Закрити