Реєстраційний номер
0825U001542, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Скрипкова творчість харківських композиторів ХХ століття: історичний та жанрово-стильовий аспекти
Здобувач
Калиниченко Ярослав Олегович,
Керівник Єрьоменко Андрій Юрійович
Опонент Мельник Алла Олексіївна
Опонент Беренбейн Інеса Самійлівна
Опонент Коновалова Ірина Юріївна
Рецензент Зав'ялова Ольга Костянтинівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка
Опис
У дисертації досліджено історичний та жанрово-стильовий аспекти скрипкової музики харківських композиторів ХХ століття. Акцентовано на особливостях і закономірностях, зумовлених регіональними чинниками, історично притаманними українському мистецтву. Шляхом аналізу історичних та жанрово-стильових особливостей скрипкової творчості харківських композиторів надано теоретичне осмислення формуванню скрипкового мистецтва як унікального музичного феномену ХХ століття. У Першому розділі дисертації розглянуто формування харківського скрипкового музичного простору як системного феномену. В історичній ретроспективі подано музичне життя Харкова останньої третини XVІІІ – початку ХХ століття. Висвітлено передумови становлення професійного інструментального, у тому числі скрипкового виконавства в Харкові, концертне музикування та навчання на струнних інструментах у місті в першій половині ХІХ століття, а також розвиток професійної музичної освіти у Харкові другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Досліджено історико-культурні чинники формування харківської скрипкової школи кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. У зв’язку з чим увагу приділено виконавській діяльності видних харківських скрипалів останньої третини ХІХ – першої третини ХХ століття (С. Неметца, К. Горського, В. Саліна, Й. Букиника, Й. Ахрона, І. Добржинця, В. Гольдфельда, А. Ліщинського та ін.) У Другому розділі дисертації досліджено скрипкову музику харківських композиторів першої половини ХХ століття. Окреслено жанрово-стильову палітру скрипкової творчості харківських композиторів першої третини ХХ століття (К. Горського, Ф. Якименка, К. Богуславського, С. Дрімцова, М. Коляди, М. Рославця, В. Костенка). У Третьому розділі дисертації узагальнено творчість харківських композиторів для скрипки другої половини ХХ століття. Охарактеризовано харківську композиторську школу цього періоду (В. Борисов, Д. Клебанов, Ю. Мейтус, О. Жук, Б. Яровинський, М. Кармінський, В. Губаренко, В. Золотухін, В. Бібік, А. Гайденко, В. Птушкін, О. Щетинський, І. Гайденко). Таким чином, у дисертаційному дослідженні вперше в українському мистецтвознавстві: - розкрито тенденції та особливості розвитку харківського інструментального, у тому числі скрипкового мистецтва у XVIII – ХІХ століттях. Встановлено, що становлення харківської скрипкової школи відбулось наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття і було пов’язано з формуванням мережі музичних освітніх закладів в місті та виконавською і педагогічною діяльністю скрипалів, які навчались у різних європейських країнах та педагогів. - узагальнено стан наукового осмислення композиторського доробку харківських митців у жанрах скрипкової музики. З’ясовано, що у вітчизняному музикознавстві висвітлювались тільки деякі аспекти заявленої тематики, а окремої праці, присвяченої скрипковій музиці харківських композиторів не має. - висвітлено добутки скрипкової творчості харківських композиторів ХХ століття. Здійснено огляд доробку харківських митців першої (К. Горський, Ф. Якименко, К. Богуславський, С. Дрімцов, М. Коляда, М. Рославець, В. Костенко) та другої (В. Борисов, Д. Клебанов, Б. Яровинський, М. Кармінський, В. Губаренко, В. Золотухін, В. Бібік, А. Гайденко, В. Птушкін та ін.) половини століття. Охарактеризовано розвиток сонатного (Ф. Якименко, М. Рославець, М. Коляда) та концертного (В. Костенко, Д. Клебанов, В. Борисов, В. Губаренко) жанрів; - визначено естетико-стильові та жанрові пріоритети скрипкової музики харківських композиторів. Встановлено, що харківські композитори звертались переважно до сонатного і концертного жанрів, п’єси опановувались меншою мірою. Естетико-стильові традиції творчості закладені принципами композиторської школи С. Богатирьова на засадах академічного підходу та конструктивного відчуття лінії, яке ставало основою поліфонічного мислення. В композиції харківських митців це відчувається у перевазі мелодійної лінії (графіки) над колористичністю (барвистістю, пейзажністю, зображальністю) творів. - проаналізовано моделі знакових виконавських інтерпретацій скрипкових творів харківських композиторів, зокрема виконання Концерту для скрипки з оркестром № 2 Д. Клебанова А. Ліщинським та «Юнацького» Концерту для скрипки з оркестром В. Борисова І. Шаповаловим. - введено до наукового обігу маловідомі твори харківських композиторів, серед яких п’єси К. Горського, сонати для скрипки та фортепіано Ф. Якименка та М. Рославця, концерти В. Костенка. Уточнено наукові положення щодо: історичних та жанрово-стильових особливостей скрипкової музики харківських композиторів; її тематичних, формотворчих, гармонічних та лексичних витоків. Подальшого розвитку набули наукові уявлення про: регіональну специфіку та жанрові пріоритети скрипкової творчості харківських митців; виконавські підходи щодо інтерпретації творів харківськими скрипалями.
Дата реєстрації
2025-05-07
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-07 / 2026-07-01
