Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001549, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 01-07-2025 Статус Запланована Назва роботи Стан вуглеводного обміну та серцево-судинної системи в залежності від фенотипу ожиріння: діагностика, профілактика Здобувач Секрет Тетяна Вікторівна, Керівник Власенко Марина Володимирівна Опонент Скрипник надія Василівна Опонент Соколова Любов Костянтинівна Опонент Урбанович Аліна Мечиславівна Рецензент Кузьмінова Наталія Віталіївна Опис Секрет Т. В. Стан вуглеводного обміну та серцево-судинної системи в залежності від фенотипу ожиріння: діагностика, профілактика – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина». – Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Вінниця, 2025. У сучасних наукових дослідженнях активно розглядаються нові патогенетичні й клінічні аспекти метаболічного синдрому (МС), а також розширюється перелік його етіологічних чинників. Це підкреслює необхідність розробки інноваційних методів профілактики й лікування цієї патології. Останні наукові дані свідчать, що ретельне метаболічне фенотипування осіб із ожирінням дозволяє краще зрозуміти патофізіологію обмінних порушень і визначити людей із підвищеним ризиком для цілеспрямованої профілактики та лікування [13, 14]. У відповідності з метою та задачами дисертації на етапі формування вибірки пацієнтів було обстежено загалом 1041 особу з факторами ризику до цукрового діабету: 573 жінки (55%), 468 чоловіків (44,9%). За результатами опрацьованих даних самостійно розробленої карти пацієнта до дослідження було включено 88 осіб (чоловіків – 25 осіб, жінок – 63 особи). Середній вік обстеженої групи жінки 55,8±11,4 р., чоловіки 50,6±12,3 р., статистично достовірної різниці за віком між чоловіками та жінками не було встановлено, тому використовували середній показник віку. Середній вік обстеженої групи становив 53,22±11,85 років. На базі Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру залежно від антропометрих та метаболічних показників усі пацієнти були розподілені на 4 групи згідно фенотипування ожиріння: група фенотипу І (ФІ) – метаболічно здорове ожиріння при нормальній вазі, фенотипу ІІ (ФІІ) – метаболічно нездорове ожиріння при нормальній вазі, фенотипу ІІІ (ФІІІ) – метаболічно здорове ожиріння і фенотипу IV (ФIV) – метаболічно нездорове ожиріння. У групи обстежених ФІ не було зафіксовано змін вуглеводного та ліпідного обмінів, тоді як у групі ФІІ відмічено метаболічні порушення, що можна пов’язати зі зростанням. У 16 пацієнтів (76%) цієї групи спостерігали підвищення артеріального тиску (САТ – 145,51±15,05 мм рт. ст, ДАТ – 85,07±8,42 мм рт. ст.). Ці показники були вірогідно вищими у порівнянні з групою ФІ (p≤0,05). У 10 пацієнтів (48%) було зафіксовано початкові зміни пуринового обміну, у 12 пацієнтів (57%) відмічалися підвищення АЛТ, АСТ. У пацієнтів групи ФІІІ навіть при наявному ожирінні (ІМТ – 38,81±8,07 кг/м2) не було діагностовано порушень ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів. У пацієнтів групи ФIV було підтверджено наявність метаболічно нездорового ожиріння. Показник ІМТ в обстежених цієї групи становив (33,09±2,07 кг/м2), що достовірно відрізнявся порівняно з пацієнтами групи ФІ, ФІІ, ФІІІ, (р≤0,05). В усіх пацієнтів ФIV було діагностовано метаболічно асоційовану жирову хворобу печінки. Рівень лептину у всіх групах був вищим за нормальні значення. Зі збільшенням вісцерального ожиріння рівень адипонектину наближався до середнього референтного значення: у пацієнтів фенотипу І — 9,88 ± 3,06 мкг/мл, у фенотипу IV — 8,47 ± 3,76 мкг/мл, причому статистично значущих відмінностей між фенотипами не спостерігалося (р ≤ 0,05). Інтерлейкін-17 (ІЛ-17) виконує тригерну функцію, адже його рівень підвищений у всіх досліджуваних фенотипах. ІЛ-17 активує ядерний фактор некрозу пухлини, що стимулює утворення запальних цитокінів — ІЛ-6 та ІЛ-8, посилюючи запальну реакцію. Дослідження рівня ендотеліальної NO-синтази як маркера ендотеліальної дисфункції дозволяє припустити, що під впливом ІЛ-17 відбувається її активація в умовах функціонального напруження. Це пояснює підвищені значення ендотеліальної NO-синтази у пацієнтів з фенотипами ІІІ та IV. Кореляційний аналіз продемонстрував зростання залежності між ІМТ і рівнем глікованого гемоглобіну в міру збільшення маси тіла. Аналіз взаємозв’язку окружності талії (ОТ) з рівнем глікованого гемоглобіну показав, що сила кореляції зростає зі збільшенням вісцерального жиру: у ФІ r = 0,30; ФІІІ — r = 0,56; ФIV — r = 0,42. Збільшення ОТ асоціюється з підвищенням глікованого гемоглобіну незалежно від фенотипу. Водночас змін глікемії натще або після прийому їжі в залежності від ОТ не зафіксовано. Дослідження впливу відсотка вісцерального жиру на вуглеводний обмін підтвердило: чим більший вміст вісцерального жиру, тим сильніша кореляція з рівнем глікованого гемоглобіну — від середньої до високої. Дата реєстрації 2025-05-07 Додано в НРАТ 2025-05-07 Закрити