Реєстраційний номер
0825U001549, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-07-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Стан вуглеводного обміну та серцево-судинної системи в залежності від фенотипу ожиріння: діагностика, профілактика
Здобувач
Секрет Тетяна Вікторівна,
Керівник Власенко Марина Володимирівна
Опонент Скрипник надія Василівна
Опонент Соколова Любов Костянтинівна
Опонент Урбанович Аліна Мечиславівна
Рецензент Кузьмінова Наталія Віталіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Опис
Секрет Т. В. Стан вуглеводного обміну та серцево-судинної системи в залежності від фенотипу ожиріння: діагностика, профілактика – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина». – Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Вінниця, 2025.
У сучасних наукових дослідженнях активно розглядаються нові патогенетичні й клінічні аспекти метаболічного синдрому (МС), а також розширюється перелік його етіологічних чинників. Це підкреслює необхідність розробки інноваційних методів профілактики й лікування цієї патології. Останні наукові дані свідчать, що ретельне метаболічне фенотипування осіб із ожирінням дозволяє краще зрозуміти патофізіологію обмінних порушень і визначити людей із підвищеним ризиком для цілеспрямованої профілактики та лікування [13, 14].
У відповідності з метою та задачами дисертації на етапі формування вибірки пацієнтів було обстежено загалом 1041 особу з факторами ризику до цукрового діабету: 573 жінки (55%), 468 чоловіків (44,9%).
За результатами опрацьованих даних самостійно розробленої карти пацієнта до дослідження було включено 88 осіб (чоловіків – 25 осіб, жінок – 63 особи). Середній вік обстеженої групи жінки 55,8±11,4 р., чоловіки 50,6±12,3 р., статистично достовірної різниці за віком між чоловіками та жінками не було встановлено, тому використовували середній показник віку. Середній вік обстеженої групи становив 53,22±11,85 років. На базі Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру залежно від антропометрих та метаболічних показників усі пацієнти були розподілені на 4 групи згідно фенотипування ожиріння: група фенотипу І (ФІ) – метаболічно здорове ожиріння при нормальній вазі, фенотипу ІІ (ФІІ) – метаболічно нездорове ожиріння при нормальній вазі, фенотипу ІІІ (ФІІІ) – метаболічно здорове ожиріння і фенотипу IV (ФIV) – метаболічно нездорове ожиріння. У групи обстежених ФІ не було зафіксовано змін вуглеводного та ліпідного обмінів, тоді як у групі ФІІ відмічено метаболічні порушення, що можна пов’язати зі зростанням. У 16 пацієнтів (76%) цієї групи спостерігали підвищення артеріального тиску (САТ – 145,51±15,05 мм рт. ст, ДАТ – 85,07±8,42 мм рт. ст.). Ці показники були вірогідно вищими у порівнянні з групою ФІ (p≤0,05). У 10 пацієнтів (48%) було зафіксовано початкові зміни пуринового обміну, у 12 пацієнтів (57%) відмічалися підвищення АЛТ, АСТ. У пацієнтів групи ФІІІ навіть при наявному ожирінні (ІМТ – 38,81±8,07 кг/м2) не було діагностовано порушень ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів. У пацієнтів групи ФIV було підтверджено наявність метаболічно нездорового ожиріння. Показник ІМТ в обстежених цієї групи становив (33,09±2,07 кг/м2), що достовірно відрізнявся порівняно з пацієнтами групи ФІ, ФІІ, ФІІІ, (р≤0,05). В усіх пацієнтів ФIV було діагностовано метаболічно асоційовану жирову хворобу печінки.
Рівень лептину у всіх групах був вищим за нормальні значення. Зі збільшенням вісцерального ожиріння рівень адипонектину наближався до середнього референтного значення: у пацієнтів фенотипу І — 9,88 ± 3,06 мкг/мл, у фенотипу IV — 8,47 ± 3,76 мкг/мл, причому статистично значущих відмінностей між фенотипами не спостерігалося (р ≤ 0,05). Інтерлейкін-17 (ІЛ-17) виконує тригерну функцію, адже його рівень підвищений у всіх досліджуваних фенотипах. ІЛ-17 активує ядерний фактор некрозу пухлини, що стимулює утворення запальних цитокінів — ІЛ-6 та ІЛ-8, посилюючи запальну реакцію.
Дослідження рівня ендотеліальної NO-синтази як маркера ендотеліальної дисфункції дозволяє припустити, що під впливом ІЛ-17 відбувається її активація в умовах функціонального напруження. Це пояснює підвищені значення ендотеліальної NO-синтази у пацієнтів з фенотипами ІІІ та IV. Кореляційний аналіз продемонстрував зростання залежності між ІМТ і рівнем глікованого гемоглобіну в міру збільшення маси тіла. Аналіз взаємозв’язку окружності талії (ОТ) з рівнем глікованого гемоглобіну показав, що сила кореляції зростає зі збільшенням вісцерального жиру: у ФІ r = 0,30; ФІІІ — r = 0,56; ФIV — r = 0,42.
Збільшення ОТ асоціюється з підвищенням глікованого гемоглобіну незалежно від фенотипу. Водночас змін глікемії натще або після прийому їжі в залежності від ОТ не зафіксовано. Дослідження впливу відсотка вісцерального жиру на вуглеводний обмін підтвердило: чим більший вміст вісцерального жиру, тим сильніша кореляція з рівнем глікованого гемоглобіну — від середньої до високої.
Дата реєстрації
2025-05-07
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-07 / 2026-07-20
