Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001550, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-06-2025 Статус Запланована Назва роботи Прогнозування розвитку овуляторної дисфункції у жінок раннього репродуктивного віку із обтяженим анамнезом щодо метаболічних порушень Здобувач Мельник Аліна Андріївна, Керівник Фурман Оксана Володимирівна Опонент Геряк Світлана Миколаївна Опонент Косей Наталія Василівна Рецензент Кливак Віталій Васильович Рецензент Таран Оксана Анатоліївна Опис Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі прогнозування розвитку овуляторної дисфункції у жінок раннього репродуктивного віку з обтяженим анамнезом щодо метаболічних порушень у галузі медицини, зокрема акушерства та гінекології. Проблема збереження репродуктивного здоров’я жінок набуває особливої актуальності. Однією з провідних причин безпліддя є тривала овуляторна дисфункція, зокрема синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Одним із фундаментальних патогенетичних механізмів ановуляції при СПКЯ є інсулінорезистентність (ІР), стан що порушує нормальну регуляцію гормонального балансу в яєчниках та сприяє гіперандрогенії. Залишається недостатньо вивченим стан інсулінового обміну у жінок із метаболічними порушеннями у близьких родичів. Проведено ретроспективно-проспективне когортне дослідження із залученням 82 жінок раннього репродуктивного віку. Основну групу склали 52 учасниці з обтяженим анамнезом щодо метаболічних порушень, контрольну — 30 жінок без таких особливостей. Критерії включення та виключення чітко визначено для забезпечення репрезентативності вибірки. Для збору даних розроблено анкети, які включали паспортні дані, деталі дитячого анамнезу, алергічний статус, оперативні втручання, а також детальну характеристику менструального циклу. Додатково досліджено спосіб життя, проаналізовано спадковий анамнез щодо наявності у близьких родичів серцево-судинних захворювань (ССЗ), ЦД, ожиріння. Усі учасниці надали добровільну інформовану згоду. Здійснено вимірювання антропометричних показників (зріст, маса тіла, окружністю талії (ОТ), індекс маси тіла (ІМТ)) та проведено лабораторну діагностику лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), секс-зв'язуючого глобуліну (СЗГ), тиреотропного гормону (ТТГ), пролактину, дегідроепіандростерону-сульфат (ДГEA-с), загального тестостерону, індексу вільного тестостерону, індексу НОМА-IR (Homeostasis Model Assessment of Insulin Resistance), глюкозо-толерантного тесту (ГТТ) плюс визначення інсуліну з навантаження 75 г глюкози із повторним забором крові через 2 години, індексу Матсуда. Отже, результати даного дисертаційного дослідження продемонстрували, що за даними спадкового анамнезу було встановлено високу частоту метаболічних порушень, а саме: ССЗ — 44,23 %, ожиріння — 36,5 %, ЦД 2 типу — 26,9 %, також вони відмічали в сімейному анамнезі наявність патології ЩЗ— 21,2 % та захворювання нирок — 11,5 %. Ці фактори можна вважати за епігенетичні, що відповідно відображає зміни у жінок основної групи, на відміну від контрольної. Під час аналізу дискрептивних даних було встановлено, що вік менархе (12,7 ± 1,2 роки в основній групі проти 12,46 ± 1,2 у контрольній, p = 0,385) та тривалість менструального циклу (28,3 ± 2,8 проти 27,4 ± 2,5 дні, p = 0,137) не відрізнялися між групами. Регулярність циклу встановлювалася дещо повільніше в основній групі (15,3 % проти 23,3 % за 1 рік, p = 0,371). Порушення сну (57,7 % проти 60,0 %, p = 0,838) та фізична активність (40,4 % проти 43,3 %, p = 0,794) були подібними в обох групах. При дослідженні лабораторних даних було встановлено, що гормональні показники, такі як ЛГ вищий в основній групі (5,3 ± 0,4 проти 4,7 ± 0,5 мкМО/мл, p < 0,0001), загальний тестостерон нижчий (0,8 ± 0,2 проти 1,2 ± 0,2 нмоль/л, p = 0,0001), тоді як ТТГ, пролактин і ДГЕА-с суттєво не відрізнялися. Основна група мала вищий HOMA-IR (2,7 ± 0,9 проти 1,2 ± 0,5, p < 0,0001) та нижчий індекс Matsuda (4,4 ± 0,5 проти 6,5 ± 0,7, p < 0,0001), що свідчить про ІР. Рівні глюкози (4,58 ± 0,5 проти 4,0 ± 0,3 ммоль/л до ГТТ, p < 0,0001; 5,1 ± 0,5 проти 4,5 ± 0,3 ммоль/л після ГТТ, p < 0,0001) та інсуліну (12,8 ± 3,7 проти 6,7 ± 2,9 мОд/л до ГТТ, p < 0,0001; 30,4 ± 12,5 проти 17,7 ± 4,7 мОд/л після ГТТ, p < 0,0001) були значно вищими в основній групі. При аналізі кореляційних зв’язків виявлено: HOMA-IR: слабкі кореляції з ІМТ (r = 0,3609), ОТ (r = 0,3536), тривалістю встановлення регулярності менструації (r = -0,2755), ТТГ (r = 0,2126), ДГЕА-с (r = -0,2396) та загальним тестостероном (r = 0,2415). Індекс Matsuda: слабкі кореляції з тривалістю кровотечі (r = 0,2638), ФСГ (r = -0,2225) та загальним тестостероном (r = -0,3513). Інсулін до навантаження 75 г глюкози: слабкі кореляції з ІМТ (r = 0,3335), окружністю талії (r = 0,3219) та іншими показниками. Інсулін після навантаження 75 г глюкози: слабкі кореляції з масою тіла при народженні (r = -0,2385), тижнем гестації (r = -0,2430) та ФСГ (r = 0,2914). З наукової точки зору, новим у даному дослідженні можна вважати визначення факторів ризику ІР, як предиктора овуляторної дисфункції. Найбільше шансів (RR = 1,641, OR = 7,412, p = 0,0045) на розвиток ІР мають жінки з ожирінням у близьких родичів. Додатково встановлено, що у жінок основної групи в 7,78 раза більше шансів діагностувати ІР (RR = 1,565, OR = 7,78, p = 0,0279). Практичним значенням даної роботи стало раннє виявлення ІР, ще на доклінічному етапі, та надання можливостей профілактики овуляторної дисфункції. Дата реєстрації 2025-05-07 Додано в НРАТ 2025-05-07 Закрити