Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001592, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 16-06-2025 Статус Запланована Назва роботи Прогностична значущість антропометричних і соматотипологічних показників у хворих на кропив’янку. Здобувач Аладван Амджед Машур Ахмад, Керівник Дмитренко Світлана Володимирівна Опонент Степаненко Роман Леонідович Опонент Александрук Олександр Дмитрович Рецензент Бондар Сергій Анатолійович Рецензент Прокопенко Сергій Васильович Опис У дисертаційній роботі встановленні особливості клініко-анамнестичних і дерматологічних показників у хворих на гостру або хронічну кропив’янку легкого та тяжкого перебігу (відповідно ГК/ЛП, ГКТП, ХК/ЛП, ХК/ТП) українських чоловіків і жінок молодого віку, зв’язків між величиною дерматологічного індексу якості життя та клініко-анамнестичними й дерматологічними показниками, відмінності антропо-соматотипологічних показників між практично здоровими та хворими на кропив’янку чоловіками або жінками, розбіжності та статеві відмінності даних показників між хворими на кропив’янку, а також, побудовані та проведено аналіз дискримінантних моделей можливості виникнення та особливостей перебігу даного дерматозу в залежності від особливостей конституціональних параметрів тіла. Встановлено, що незалежно від форми кропив’янки (гостра або хронічна) серед пацієнтів із тяжким перебігом переважають чоловіки з фізичним характером праці, наявністю алергічної реакції, присутністю в анамнезі стресового фактору, наявністю болю в ділянці ураження шкіри, на слизовій оболонці та на кінцівках, присутністю ангіонабряку шкіри та більшими значеннями дерматологічного індексу, а також жінки з наявністю алергічної реакції та фактору прийому ліків, болю в ділянці ураження шкіри, на волосистій частині голови та слизовій оболонці, присутністю ангіонабряку шкіри та більшими значеннями дерматологічного індексу. Серед пацієнтів із легким перебігом переважають чоловіки з розумовим характером праці й присутністю фактору вологості та жінки з присутністю фактору інсоляції. Серед хворих на гостру форму кропив’янки переважають чоловіки з розумовим характером праці та жінки з наявністю фактору вологості, відчуттям печіння в ділянці ураження шкіри. Серед хворих на хронічну форму переважають чоловіки з наявністю алергічної реакції та фактору сезонності, із локалізацією ураження шкіри на волосистій частині голови й шкіри, на обличчі та жінки зі змішаним характером праці, наявністю факторів сезонності й інсоляції. Доведено, що у хворих чоловіків порівняно з жінками пріоритетними є фактори температури, вологості й інсоляції та наявність локалізації ураження шкіри на кінцівках. У хворих жінок порівняно з чоловіками переважають частіше фактори алергічної реакції, хімічних речовин або косметики, прийому ліків, локалізації ураження шкіри на волосистій частині голови та більше значення дерматологічного індексу. Уперше у хворих на кропив’янку українських чоловіків і жінок встановлені множинні прямі та зворотні, переважно середньої сили недостовірні кореляції між дерматологічним індексом якості життя та клініко-анамнестичними показниками. Встановлені виражені прояви статевого диморфізму кореляцій між даними показниками у хворих на кропив’янку чоловіків і жінок, як за кількістю і силою, так часто і за напрямком отриманих зв’язків. Уперше встановлені багаточисельні достовірні або тенденції відмінностей антропометричних показників між практично здоровими та хворими на кропив’янку чоловіками або жінками. Уперше при порівнянні компонентів і частоти розподілу соматотипів, а також показників компонентного складу маси тіла між хворими на кропив’янку та практично здоровими чоловіками або жінками встановлені наступні достовірні або тенденції відмінностей: в усіх групах хворих чоловіків і жінок – більші значення м’язових компонентів маси; лише у хворих чоловіків – більші значення мезоморфного компоненту соматотипу та кісткового компоненту маси тіла, а також менші значення ектоморфного компоненту соматотипу; лише у хворих жінок – більші значення мезоморфного компоненту соматотипу, кісткового компоненту маси, частоти мезоморфного та ендо-мезоморфного соматотипів, а також менші значення ектоморфного компоненту соматотипу та жирового компоненту маси тіла. Уперше між відповідними групами хворих на кропив’янку чоловіків і жінок встановлені достовірні або тенденції проявів статевого диморфізму антропометричних і соматотипологічних показників. Уперше на основі показників будови та розмірів тіла розроблені достовірні дискримінантні моделі які дозволяють з високою ймовірністю прогнозувати можливість виникнення та особливості перебігу кропив’янки у жінок із гострою формою захворювання. Розроблені на основі антропометричних і соматотипологічних показників достовірні дискримінантні моделі дозволяють прогнозувати можливість виникнення кропив’янки у чоловіків. Таким чином, встановлені особливості клініко-анамнестичних, дерматологічних показників і показників будови та розмірів тіла в українських чоловіків та жінок молодого віку, хворих на різні форми кропив’янки легкого та тяжкого перебігу, а також побудовані достовірні високоінформативні моделі можливості виникнення та особливостей перебігу даного дерматозу стануть цінним доповненням для існуючих діагностичних технологій, позбавлять поширеного в клінічній медицині суб’єктивізму та збільшать ефективність впроваджувальних лікувальних і профілактичних програм. Дата реєстрації 2025-05-08 Додано в НРАТ 2025-05-08 Закрити