Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001599, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-06-2025 Статус Захищена Назва роботи Комплексна оцінка забруднення об’єктів довкілля важкими металами як чинника ризику для громадського здоров’я в умовах промислового регіону Здобувач Юнтунен Ганна Михайлівна, Керівник Онул Наталія Михайлівна Опонент Гуліч Марія Павлівна Опонент Андрусишина Ірина Миколаївна Рецензент Шаторна Віра Федорівна Рецензент Головкова Тетяна Аркадіївна Опис У дисертаційній роботі представленj теоретичне обґрунтування та вирішення науково-практичного завдання з вивчення особливостей забруднення важкими металами життєзабезпечуючих об’єктів довкілля та внутрішнього середовища організму людини, оцінки ризику для здоров’я населення за ізольованої та комбінованої їх дії, визначення мікроелементного статусу за умов техногенного впливу та змін мікроелементного гомеостазу при розвитку захворювань, розробки науково-обґрунтованих підходів з управління ризиком для здоров’я населення за хронічного впливу важких металів в умовах промислових територій. Комплексні дослідження виконані в умовах одного з найбільших промислових регіонів України – Дніпропетровській області. Дизайн дослідження представляв собою структурно-логічне поєднання 6 етапів з використанням комплексу методів досліджень – бібліосемантичного, санітарно-гігієнічного, епідеміологічного, клініко-анамнестичного, лабораторного, біохімічного, фізико-хімічного, статистичного та математичного методів з використанням комплексного і системного підходів, оцінки ризику. Отримані результати стали науковим обґрунтуванням розробки підходів з управління ризиком для здоров’я населення за хронічного впливу важких металів в умовах промислових територій, що є важливою складовою для своєчасного прогнозування стану здоров’я за впливу чинників довкілля та при розвитку патологічних процесів в організмі, розробки комплексу заходів для покращення громадського здоров’я. Вперше в умовах промислового регіону: визначені середні добові дози важких металів за їх комплексного надходження до організму людини; з’ясовано питому вагу інгаляційного та перорального шляхів у формуванні рівня сумарного добового надходження та мікроелементного статусу; розраховано ризики розвитку неканцерогенних та канцерогенних ефектів за ізольованої й комбінованої дії металів; виявлено особливості впливу комплексу мікроелементів, у тому числі маловивчених, на організм; визначено мікроелементний статус мешканців промислового регіону за широким спектром мікроелементів, його гендерну та вікову специфіку; доведено формування дисгомеостазу мікроелементів при захворюваннях сечостатевої системи; визначено взаємозв’язок мікроелементного статусу з клініко-лабораторними показниками стану організму, ступенем його адаптації; виявлено індикаторні показники стану організму за впливу важких металів. Розширені наукові уявлення про: види і питому вагу різних джерел забруднення у формуванні загального обсягу викидів забруднюючих речовин; рівень забруднення важкими металами об’єктів довкілля, роль різних життєзабезпечуючих середовищ та виду металу в формуванні внутрішнього забруднення організму ксенобіотиками; основні групи харчових продуктів – джерел надходження мікроелементів до організму; рівень і структуру захворюваності дорослого населення промислового регіону; ступінь взаємозв’язку важких металів, рівня їх добового надходження з показниками захворюваності населення; основні підходи щодо гігієнічного регламентування чинників довкілля хімічної природи, їх доповнення у частині методології оцінки ризику відповідно до міжнародних стандартів; підходи з управління ризиком для громадського здоров’я за впливу важких металів. Встановлено рівень комплексного і комбінованого забруднення важкими металами об’єктів навколишнього середовища; визначено детермінантну питому вагу різних життєзабезпечуючих об´єктів довкілля у формуванні внутрішнього забруднення організму різними металами та мікроелементного статусу; обґрунтовано необхідність застосування біомоніторингових досліджень в практичній діяльності для підвищення ефективності діагностики та профілактики розвитку мікроелементозів у населення за впливу чинників довкілля та при захворюваннях сечостатевої системи; доповнено інформаційну базу щодо вмісту мікроелементів у різних біосубстратах організму в умовах техногенного навантаження; створено кореляційну матрицю взаємозв'язку між ксенобіотиками і есенційними мікроелементами та клініко-лабораторними показниками й ступенем адаптації організму; запропоновано науково-обґрунтовані підходи з управління ризиком для громадського здоров’я за впливу важких металів довкілля Дата реєстрації 2025-05-08 Додано в НРАТ 2025-05-08 Закрити