Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001635, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-06-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Застосування інституту аналогії в господарському судочинстві. Здобувач Капцова Тетяна Петрівна, Керівник Бакалінська Ольга Олегівна Опонент Рєзнікова Вікторія Вікторівна Опонент Деревянко Богдан Володимирович Рецензент Дорошенко Ліна Миколаївна Рецензент Стаднік Ірина Василівна Опис Дисертацію присвячено комплексному дослідженню правових проблем застосування інституту аналогії в господарському судочинстві. З’ясовано, що сучасне господарське життя є дуже динамічним, характеризується постійним виникненням нових господарських відносин, при цьому законодавче регулювання відстає від практичних потреб. За таких умов юридична аналогія виступає засобом віднайдення балансу між сприянням інноваціям та забезпеченням стабільності і послідовності правового регулювання. У дисертації виділено різні рівні розуміння аналогії залежно від сфери її застосування: (1) аналогія як компонент інтелекту; (2) аналогія як особливість юридичного мислення загалом; (3) аналогія як тип міркування в правовій системи загального права; (4) аналогія як інститут континентальної правової системи, та визначено ключові характеристики аналогії на кожному з рівнів. Визначено і систематизовано спільні та відмінні риси аналогії у системі загального права та континентальній правовій системі. Розглянуто використання аналогії для цілей правового регулювання нових ситуацій та реформування законодавства на прикладі вирішення спорів, пов’язаних з віртуальними активами (криптоактивами). Визначено основні аспекти впливу аналогії на ефективність господарського судочинства. З’ясовано, що умовою застосування аналогії є наявність прогалин у праві, прогалини в праві відмежовано від юридичної колізії та помилки у праві. Проведено класифікацію правових прогалин шляхом виділення видів таких прогалин за низкою критеріїв, визначено відмінності між звичайною прогалиною (лакуною) та законодавчим упущенням. Встановлено, що застосовуючи аналогію, суд здійснює саме подолання прогалини, тоді як усунення прогалини є виключною прерогативою законодавця. Визнання можливості усунення прогалин судом є недоцільним, оскільки: а) практика навіть Верховного Суду не є послідовною; б) вирішення судом конкретної справи за аналогією не завжди усуває необхідність виправлення недоліків правового регулювання законодавцем. Визначено, що теоретична концепція безпрогальності права (з огляду на дію принципу верховенства права) не виключає ситуацій неврегульованості певних суспільних відносин конкретними правовими нормами, що обумовлює необхідність застосування аналогії. Обґрунтовано, що суб’єктами застосування аналогії закону є як суд, так і інші суб’єкти правозастосування (зокрема, третейський суд, міжнародний комерційний арбітраж), однак застосування аналогії судами та іншими суб’єктами має різну правову природу та правові наслідки. Аналогію відмежовано від розширювального тлумачення правових норм, субсидіарного застосування правових норм та прецеденту. Систематизовано відмінності між прецедентом в системі загального права та юридичною аналогією в континентальному праві. Досліджено подібність правовідносин як ключову умову застосування аналогії закону. Встановлено, що підхід щодо визначення подібності правовідносин, згідно з яким подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями, є формальним, а ці критерії – недостатніми, коли їх наявність не пояснюється, а просто констатується. Сама по собі схожість не пояснює, чому умовивід за аналогією є раціонально переконливим. Пропонується використовувати раціональну модель застосування аналогії, згідно з якою правило слід застосовувати до справи, якщо, і тільки якщо, підстави застосування переважають підстави незастосування. Визначено систему правових принципів, які мають головне значення для застосування аналогії права: (І) загальноправовий принцип верховенства права, і передусім така його складова, як принцип правової визначеності; (ІІ) принципи господарського права як галузеві принципи: принцип забезпечення захисту всіх суб'єктів господарювання та соціальної спрямованості економіки; принцип економічної багатоманітності; принцип захисту конкуренції у господарській діяльності; принцип підтримки національного товаровиробника з урахуванням міжнародно-правових зобов’язань України; принцип недопущення господарських зв’язків з державою-агресором (державою-окупантом); (ІІІ) загальні засади цивільного законодавства, визначені статтею 3 ЦК України, передусім справедливість, добросовісність і розумність. Досліджено зворотній зв'язок між принципом розумності і аналогією а саме, застосовуючи аналогію, суди справляють вплив на розвиток і уточнення стандарту розумності. Дата реєстрації 2025-05-09 Додано в НРАТ 2025-05-09 Закрити