Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001642, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-06-2025 Статус Запланована Назва роботи Зміни гістоархітектоніки і біохімічних параметрів міокарду та селезінки щурів при впливі отрути гадюк виду Vipera berus. Здобувач Бобр Анна Миколаївна, Керівник Гунас Ігор Валерійович Керівник Маєвський Олександр Євгенійович Опонент Бумейстер Валентина Іванівна Опонент Небесна Зоя Михайлівна Рецензент Заічко Наталія Валентинівна Рецензент Мельник Андрій Володимирович Опис Бобр А.М. Зміни гістоархітектоніки і біохімічних параметрів міокарду та селезінки щурів при впливі отрути гадюк виду Vipera berus. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина». – Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2025. Експеримент проведено на 50 білих безпородних щурах-самцях з віварію Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Експериментальних тварин розподіляли на групу контролю; щури, яким внутрішньоочеревинно вводили отруту Vipera berus berus; щури, яким внутрішньоочеревинно вводили отруту Vipera berus nikolskii у відповідній дозі LD50. В дослідженні використовували світлову мікроскопію, біохімічні і лабораторні дослідження. При світловій мікроскопії серця та селезінки щурів контрольної групи встановлено, що епікард утворений сполучнотканинною пластинкою, вкритою шаром мезотелію. М’язові волокна міокарду мають поздовжню спрямованість, скоротливі кардіоміоцити видовженої прямокутної форми. Виявляються клітини волокон Пуркіньє. Ендокард побудований з чотирьох шарів, має класичну, не змінену будову. Селезінка вкрита сполучнотканинною капсулою, представлена білою та червоною пульпою. В білій пульпі виявляли лімфоїдні вузлики округлої, витягнутої форми з гермінативним центром, периартеріальною та крайовою зонами. В гермінативних центрах - В-лімфоцити, макрофаги, периартеріальні зони з Т-лімфоцитами і макрофагами, в крайовій зоні - лімфоцити, макрофаги та дендритні клітини, плазмоцити. Червона пульпа представлена тяжами та венозними синусами з еритроцитами, лімфоцитами, макрофагами, плазматичними клітинами, моноцитами. Гістологічні дослідження серця щурів на тлі дії отрути V. berus berus показали, що відмічається підвищення вмісту молодих волокон епікарду. В міокарді м’язові волокна набряклі, відмічаються зони руйнування сарколеми, поперечна посмугованість волокон не виражена; визначаються зони деструкції кардіоміоцитів, фрагментація, згладжування, лізис м’язових волокон, вогнища некрозу; розростання колагенових волокон, активація фібробластів. Відзначаються зони масивних крововиливів. В ендокарді виявляється набряк ендотеліоцитів, ділянки відшарування ендотеліального вистилення від підендотеліального шару. Мікроскопічні дослідження селезінки щурів при впливі отрути V. berus berus показали, що відбувається дезорганізація структури білої пульпи: лімфоїдні вузлики нечітких контурів, крайова зона не піддається диференціації; збільшені гермінативні центри із значною кількістю лімфобластів; в периартеріальних зонах наявні помірної кількості Т-лімфоцити і макрофаги. В червоній пульпі виявляються еритроцити, тромбоцити, лімфоцити, плазматичні клітини та макрофаги. Гістологічні дослідження серця тварин при впливі отрути V. berus nikolskii встановили ділянки десквамації мезотелію епікарду; кровоносні судини деформовані. Виявлено деструктивні зміни міокарду: хаотичне розміщення м’язових волокон, їх фрагментація, потовщення, набряклість, звивистість; вогнища некрозу та міоцитолізу з деструкцією, розшарованням, зонами повного руйнування сарколеми волокон; масивна гістіолейкоцитарна інфільтрація. Ендотеліоцити ендокарду витягнутої форми, відмічається розпушеність ендотеліального вистилення та зони його відшарування; лейкоцитарна інфільтрація. Мікроскопічні дослідження селезінки тварин на тлі дії отрути V. berus nikolskii встановили зменшення кількості лімфоцитів в крайовій зоні; в гермінативних центрах лімфоїдних вузликів виявляється наявність Т-лімфоцитів та макрофагів. В червоній пульпі значно підвищувалась кількість лімфоцитів, макрофагів, плазмоцитів; виявляються вогнища геморагій, порушення міжклітинних комунікацій в ендотеліальному шарі судин; в трабекулах - набряк гладком’язових клітин, навколо трабекулярних судин - лімфоцитарна інфільтрація. Результати якісного та кількісного аналізу загального протеїна, дослідження протеолітичної активності та вмісту молекул середньої маси свідчать про зниження рівня протеїна в обох органах, селезінка відчувала більш виражений вплив, ніж серце. Відзначено перерозподіл протеїнових молекул (зменшення їх молекулярної маси). Вплив отрут V. berus призводить до синтезу активних фібриногенолітичних ферментів, утворенням деградованих або аномальних молекул зі зміненою субстратною специфічністю. Перерозподілу зазнають і протеолітичні молекули, що виявляють специфічну колагенолітичну активність. Все це вказує на суттєві зміни протеїнового балансу, зниження рівня загального протеїна та зсув ферментативного профілю. Дата реєстрації 2025-05-12 Додано в НРАТ 2025-05-12 Закрити