Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001657, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 24-06-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Вплив каністерапії на психологічні ресурси саморегуляції і стійкості поліцейських під час повномасштабного вторгнення. Здобувач Чернілевська-Ісайко Олена Вікторівна, Керівник Кіреєва Зоя Олександрівна Опонент Федотова Тетяна Володимирівна Опонент Завацький Вадим Юрійович Рецензент Кононенко Оксана Іванівна Рецензент Мартинюк Юлія Олександрівна Опис Дисертаційна робота присвячена дослідженню впливу каністерапії на психологічні ресурси саморегуляції і стійкості поліцейських під час повномасштабного вторгнення. Робота містить вступ, три розділи, список використаних джерел, висновки і додатки. В першому розділі проведено теоретичний аналіз впливу внутрішніх і зовнішніх ресурсів, в тому числі соціальній підтримки і людино - тваринній взаємодії на психічне здоров’я людини. Продемонстровано, що соціальна підтримка зазвичай розглядається як соціальний ресурс, на який людина може покластися при вирішенні життєвих проблем та подоланні стресів. Соціальна підтримка включає різні форми допомоги, такі як емоційна, інформаційна або матеріальна підтримка. Розглянуто людино-тваринна взаємодія як елемент емоційної підтримки. Розглянуто внутрішні і зовнішні ресурси. Зазначено, що ресурси мають системну структуру та перебувають у постійній динамічній взаємодії, що передбачає їхню взаємозалежність та інтегрованість. Завдяки цим ресурсам людина здатна самостійно відновлюватися після значних психічних, фізичних, соціальних та духовних втрат. Розглянуто ключові внутрішні ресурси, що визначають інтеграцію поведінки під час стресових подій (резильєнтність, часова перспектива, надія, оптимізм, почуття зв’язності, саморегуляція, цілепокладання й інші). Зазначено, що поняття каністерапії у роботі використовується в широкому сенсі як метод позитивного психоемоційного впливу на основі людино-тваринної взаємодії, де собака використовується як терапевтичний партнер, який з ресурсами стійкості й саморегуляції підтримує психічне здоров'я та благополуччя людини. У другому розділі надано аналіз особливостей поліцейських кінологів і їх діяльності. Показано, що робота в поліції може мати глибокий вплив на поліцейських, впливаючи на їхню здатність виконувати свої обов'язки. Негативні умови, пов'язані з роботою ведуть до професійного стресу, що проявляється в наступних рівнях: фізичному, когнітивному; емоційному та поведінковому. Зазначено, що кінолог згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України N 1145 від 01 листопада 2016 року залучаються для виконання завдань, пов'язаних з використанням службових собак у протидії злочинності та забезпеченні публічної безпеки і порядку, обов'язків, що полягають у вирощуванні, утриманні та дресируванні (тренуванні) службових собак. Зазначено, що в сучасній Україні під час повномасштабного вторгнення у кінологічних центрах поліції активно працюють кінологи для виконання різних спеціалізованих завдань. Продемонстровано етапи дослідження і обгрунтування методик для вивчення ресурсної сфери поліцейських. Зазначено, що в дослідженні взяло участь 172 особи віком від 17 до старших за 55 років. З них: 85 поліцейських- кінологів й 87 студентів ОНУ імені І.І Мечникова. Серед поліцейських - кінологів було 57 чоловіків й 28 жінок різного віку, серед студентів 84 особи в віці 17 -25 років й 5 в віці 26-40 років, більшість з них – жінки. У третьому розділі досліджено і порівняно особливості зовнішніх і внутрішніх ресурсів поліцейських - кінологів й студентів в умовах людино-тваринній взаємодії, що сприяють їх стійкості й саморегуляції під час війни. Встановлено наступні відмінності між кінологами17-25 років й студентами 17-25 років: за емоційно-орієнтованим копінгом, на користь студентів (р <0,000), за проявами зовнішніх й внутрішніх ресурсів на користь студентів (р <0,002), за захисними механізмами (р <0,000), за часовою перспективою сьогодення (р <0,05) на користь кінологів 17-25 років, за рівнем прокрастинації (р <0,002) на користь студентів, в рівні оптимізму й резильєнтності розбіжностей не встановлено (відповідно р <,210 й р <0,825). Щодо людино - тваринній взаємодії, то існують розбіжності за усвідомленням відновлюваної дії людино-тваринної взаємодії (р<0,05), регуляцією рівня стресу під час кооперації з твариною (р<0,005), екоцентричними уявленнями (р<0,000) на користь студентів. Не встановлено статистично значущої різниці у емоційній рівновазі в умовах людино-тваринній взаємодії (р<0,153) й встановлено статистично значущу різницю в відчуттях від взаємодії з собаками, на користь кінологів (р<0,03). Створено і порівняно моделі ресурсів людино-тваринній взаємодії у кінологів і студентів в умовах війни. У кінологів модель складається із 5 компонентів: «Неефективні й ефективні копінг - стратегії при екоцентричних уявленнях», «Відновлювана дія людино-тваринної взаємодії», «Захисні механізми й самоорганізація в часі», «Почуття в умовах людино-тваринній кооперації», «Родина і віра». У групі студентів модель ресурсів людино-тваринній взаємодії складається також із 5 компонентів: «Ігнорування не ефективних копінг - стратегії й соціальній підтримки в складних ситуаціях», «Ресурсність людино-тваринної взаємодії й резильєнтність», «Почуття при взаємодії з улюбленцем», «Емоційна рівновага і стійкість в складних ситуаціях», «Ресурси (родина, друзі, надія), регресивна поведінка й життя в сьогоденні з опорою на минуле й майбутнє». Дата реєстрації 2025-05-12 Додано в НРАТ 2025-05-12 Закрити