Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001672, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-07-2024 Статус Запланована Назва роботи Предиктори перебігу тріпотіння передсердь у госпіталізованих пацієнтів, обґрунтування стратегії лікування Здобувач Акер Анастасія Володимирівна, Керівник Іванів Юрій Андрійович Керівник Жарінов Олег Йосипович Опонент Іванов Валерій Павлович Опонент Федоров Сергій Валерійович Рецензент Беш Дмитро Ігорович Рецензент Скибчик Василь Антонович Опис До дослідження загалом включили 169 пацієнтів з документованим ТП, які зверталися за медичною допомогою до КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр». Для вивчення профілю серцево-судинного ризику, клінічних характеристик і частоти поєднання з ФП у дослідження було включено 126 пацієнтів. На наступному етапі здійснювали пошук факторів відновлення та збереження синусового ритму у 105 пацієнтів з персистентним ТП при індексній госпіталізації. Наступним етапом нашого дослідження був пошук факторів, асоційованих з виникненням серцево-судинних подій у пацієнтів з ТП після індексної госпіталізації. Усього було отримано та проаналізовано дані 8-місячного проспективного спостереження за 126 пацієнтами. У подальшому аналізували виживання пацієнтів з ТП після індексної госпіталізації у досліджуваній групі без інтервенційного лікування аритмії протягом трирічного спостереження. Визначали незалежні предиктори виживання. На останньому етапі дослідження аналізували якість життя та перебіг аритмії після її інвазивного лікування через рік спостереження. Загалом, у 54% госпіталізованих пацієнтів з ТП спостерігали супутню документовану ФП. Значущих відмінностей за частотою виявлення поширених супутніх хвороб і факторів серцево-судинного ризику виявлено не було, окрім суттєвого переважання хронічних хвороб легень у пацієнтів з ізольованим ТП (p=0.005). Пацієнти з ТП були старшими за віком (р=0,003) і частіше чоловічої статі (p=0,02), ніж пацієнти з поєднаним порушенням ритму (ТП+ФП). Групи характеризувалися значною поширеністю факторів серцево-судинного ризику, високим ризиком тромбоемболічних ускладнень за шкалою CHA2DS2-VASc. У 67% госпіталізованих пацієнтів із персистентним ТП вдалося відновити та утримати СР протягом індексної госпіталізації завдяки поєднанню антиритмічної терапії та черезстравохідної кардіостимуляції. Ефективність кардіоверсії знижувалася за наявності супутньої документованої ФП в анамнезі (р=0,06). Неефективність кардіоверсії асоціювалась з більшою тривалістю аритмії (р=0,048), рідшою частотою її першого епізоду (р=0,09), вираженішими проявами дисфункції лівого шлуночка (р=0,001) та наявністю особливостей ЕКГ, характерних для атипових форм ТП (р=0,001). Протягом 8-місячного спостереження у 32,5% госпіталізованих пацієнтів з ТП виникали серцево-судинні події, а смертність становила 3,2%. У пацієнтів з серцево-судинними подіями частіше було порушення гемодинаміки під час індексного епізоду госпіталізації (р=0,03) та перенесений ІМ (р=0,002). Збереження CР на момент закінчення госпіталізації асоціювалося з меншою частотою виникнення подій при тривалому спостереженні (р=0,049). При порівнянні ехокардіографічних показників структурно-функціонального стану міокарда у пацієнтів з подіями спостерігали тенденцію до більших розмірів лівих камер серця, зокрема, передньо-заднього розміру ЛП (р=0,069), кінцево-діастолічного розміру і об’єму ЛШ (р=0,063) та нижчі показники систолічної функції лівого шлуночка (р=0,008). За трирічний період спостереження померли 22 (17,5%) пацієнти. Значна частка фатальних випадків сталася у перший рік. За даними оцінки таблиць доживання хворих із ТП, кумулятивна частка виживання у госпіталізованих пацієнтів з ТП без випадків інтервенційного лікування аритмії на 36-й місяць моніторування становила 80,9%. Електрокардіографічні характеристики аритмії, за винятком нерегулярного проведення, не мали значення для виживання. Незалежними предикторами гіршого виживання були зниження фракції викиду лівого шлуночка та гіпертрофія його стінок, порушення гемодинаміки на фоні пароксизму, наявність хронічної хвороби нирок, повторні епізоди ТП. Медикаментозне відновлення та утримання синусового ритму під час індексної госпіталізації, а також супутня ФП не чинили незалежного впливу на виживання. У групі катетерного лікування типового ТП із супутньою ФП, при спостереженні протягом 1 року, не було зафіксовано випадків рецидиву ТП. Через рік в обох групах фіксували пароксизми нестійкої передсердної тахікардії (61,1% та 40,0% ) та фібриляції передсердь (72,2% та 36,0%) за даними голтерівського моніторування ЕКГ. Але як при ізольованій абляції КТП, так і при поєднанні з ізоляцією легеневої вени, за даними опитувальника AFEQT, якість життя пацієнтів покращилась суттєво (р < 0,05). Симптомні пароксизми ФП частіше виникали в групі з ізольованою абляцією КТП (р = 0,038). Загалом, отримані дані свідчать про несприятливий прогноз перебігу хвороби серця у пацієнтів з ТП, значний вплив аритмії на якість життя та виживання. Визначено низьку ефективність медикаментозного відновлення та збереження СР при ТП. Абляція КТП є ефективним методом для зниження частоти симптомів та покращення якості життя у пацієнтів з ТП. Якщо фіксуються супутні епізоди ФП, то додаткова ізоляція легеневих вен дозволяє зменшити частоту симптомних пароксизмів ФП після абляції КТП, а відтак оптимізувати лікувальну стратегію. Дата реєстрації 2025-05-13 Додано в НРАТ 2025-05-13 Закрити