Search academic texts

Information × Registration Number 0825U001677, PhD dissertation Status Доктор філософії Date popup.evolution o Title Influence of circadian rhythm and sleep disorders in different motor subtypes of Parkinson's disease on the manifestations of neuropsychiatric syndromes and its correction Author ANASTASIIA D. SHKODINA, popup.head Mykhailo Y. Delva popup.head Kateryna A. Tarianyk popup.opponent Vladyslav M. Mishchenko popup.opponent Olena L. Tovazhnyanska popup.opponent Oksana O. Kopchak popup.review Pavlo V. Kydon Description Реферат дисертаційної роботи Шкодіної А.Д. «Вплив порушень циркадного ритму і сну при різних моторних підтипах хвороби Паркінсона на прояви нейропсихіатричних синдромів та їх корекція» У дослідження було включено 94 пацієнт, яких було розподілено на 3 групи відповідно до моторного підтипу ХП: група 1 (n = 38 осіб) – пацієнти з підтипом ХП з переважанням постуральної нестабільності та розладів ходи (PIGD); група 2 (n = 26 осіб) – пацієнти з підтипом ХП з переважанням тремору або зі змішаним підтипом (не-PIGD); контрольна група (n = 30 осіб) – умовно здорові особи, що не мали ураження ЦНС. 34 пацієнта з ХП та поганою якістю сну були поділені на дві групи по 17 осіб, одна з яких дотримувалась правил гігієни сну та не приймала будь-яких ліків для покращення сну, а інша отримувала комплексну сон-орієнтовану терапію. Сон-орієнтована терапія проводилася шляхом комплексного підходу, що включав гігієну сну та хронотерапію мелатоніном по 1 таблетці у дозі 3 мг о 21:30 (за 30 хв до відходу до сну). Для оцінки вираженості ХП та її моторних проявів було використано клінічне інтерв’ю, оцінку неврологічного статусу, уніфіковану шкала оцінки ХП (UPDRS), шкалу Хен-Яра; для оцінки порушень когнітивної сфери – Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій (MoCA); для аналізу вираженості депресивного синдрому – опитувальник депресії Бека (BDI-ІІ); для визначення вираженості проявів тривожного синдрому – опитувальник Спілберга-Ханіна (STAI); для встановлення рівня алекситимії – Торонтську шкалу алекситимії (TAS-20); для оцінки якості життя – шкалу оцінки якості життя при ХП (PDQ-39); для оцінки якості сну – Пітсбургський опитувальник якості сну (PSQI); для аналізу добового функціонування та циркадних особливостей – Мюнхенський опитувальник хронотипу (MCTQ), шкала сонливості Епворта (ESS), дослідження експресії часових генів bmal1 та per2; для аналізу даних – статистичні методи. При PIGD підтипі вища частота більш тяжких проявів депресивного синдрому та вищий рівень ситуаційної й особистісної тривожності порівняно з не-PIGD підтипом. При PIGD підтипі виявлено більш виражені порушення якості життя за показниками PDQ-39 «мобільність» та «емоційне благополуччя» порівняно з не-PIGD підтипом, а при не-PIGD підтипі «стигматизація» порівняно з PIGD підтипом. Пацієнтів з ХП кластеризовано на чотири моторно-нейропсихіатричних підтипа: тривожний PIGD, афективно-когнітивний PIGD, афективно-когнітивний не-PIGD та не-PIGD без нейропсихіатричних синдромів. При PIGD підтипі існують відмінності циркадного функціонування порівняно з не-PIGD: вища частота вечірніх та проміжних хронотипів, більш пізня середина сну, пізніший час пробудження, довша інерція сну. При PIGD підтипі порівняно з не-PIGD виявлено гіршу якість сну та у 2,5 рази вищий ризик розвитку надмірної денної сонливості. При PIGD підтипі спостерігається інверсія експресії гену bmal1 в букальному епітелії: ранкове зростання протягом темнової фази відносно вечірньої проби; а при не-PIGD – відсутність коливань експресії до та після сну. PIGD пов’язаний з більш вираженою ситуаційною тривожністю, а серед хронобіологічних показників достовірно впливають на вираженість нейропсихіатричних порушень при ХП середина сну, рівень світлової експозиції протягом дня, якість сну та надмірна денна сонливість. Більш пізня середина сну підвищує вираженість депресивного синдрому та ситуаційної тривожності, а зменшення світлової експозиції протягом дня підвищує прояви ситуаційної тривожності. Погана якість сну підвищує рівень депресивного синдрому, ситуаційної та особистісної тривожності. Надмірна денна сонливість підвищує ризик когнітивних порушень. Застосування гігієни сну призводить до більш раннього початку сну, зростання тривалості сну зі зростанням фактичної ефективності сну, зміщення хронотипу до більш раннього, загального покращення якості сну та якості життя, зниження рівня ситуаційної тривожності. Призначення мелатоніну при комплексній сон-орієнтованій терапії при ХП обумовлює подібні ефекти, а також додатково спричиняє зменшення вираженості нейропсихіатричних синдромів в межах клініко-неврологічної оцінки за шкалою UPDRS-I, зміщення середини сну до більш раннього часу і зниження вираженості депресивного синдрому. Проведене дослідження уточнює дані щодо взаємозв’язку між моторними та немоторними проявами ХП, зокрема вперше виявлено моторно-нейропсихіатричні кластери ХП, які демонструють більш виражену тяжкість нейропсихіатричних синдромів при PIGD підтипі. Уперше виявлено, що різні моторні підтипи ХП мають відмінності в експресії генів молекулярного годинника, а саме відсутність зниження рівня експресії bmal1 впродовж темнової фази при не-PIGD підтипі та її наростання експресії при PIGD підтипі. Показано, що показники суб’єктивної оцінки стану системи регуляції циркадного ритму і сну мають прогностичну роль щодо нейропсихіатричних синдромів. Уперше було визначено чіткі сомнологічні предиктори тяжкості та наявності нейропсихіатричних синдромів у пацієнтів з ХП. Registration Date 2025-05-13 popup.nrat_date 2025-05-13 Close