Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001695, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-05-2025 Статус Захищена Назва роботи Тактика хірургічного лікування рубцевих деформацій та дефектів грудної клітки та молочної залози (клініко-експериментальне дослідження) Здобувач Фейта Олег Русланович, Керівник Козинець Георгій Павлович Опонент Смоланка Іван Іванович Опонент Чешук Валерій Євгенович Рецензент Гетьман Вадим Григорович Рецензент Фелештинський Ярослав Петрович Опис У дисертаційній роботі представлена розробка тактики та методики хірургічного лікування пацієнтів з рубцевими деформаціями та дефектами грудної клітки (ГК) та молочної залози (МЗ), відповідно до типу уражень, згідно розробленої класифікації та запропонованого розподілу на сегменти, з метою вирішення актуального наукового завдання – підвищити ефективність хірургічного лікування рубцевих деформацій та дефектів ГК та МЗ за рахунок оптимального використання донорських тканин, зменшити частоту післяопераційних ускладнень і повторних коригуючих операцій. Для досягнення мети і виконання завдань дослідження, відповідно до розробленої програми, дисертаційна робота проводилась у декілька етапів, з використанням методів наукового дослідження. На першому етапі проаналізовано науково-інформаційні ресурси з метою вивчення вітчизняного та міжнародного досвіду хірургічного лікування рубцевих деформацій та дефектів грудної клітки та молочної залози. Системний аналіз джерел наукової інформації забезпечив можливість визначення мети, завдань дослідження, дозволив розробити план, обрати методи та обсяг дослідження. Для використання єдиної концепції діагностики та аналізу клінічного матеріалу, було проведено ретроспективний аналіз медичної документації пацієнтів з рубцевими деформаціями та дефектами ГК та МЗ з 2009 по 2018 рік. Запропоновано розподіл поверхні МЗ та прилеглих ділянок грудної клітки і передньої черевної стінки на сегменти з метою ідентифікації ключових зон 3 дефектів та/чи деформацій, а також найбільш придатних ділянок для отримання пластичного матеріалу. Розроблено класифікацію рубцевих деформацій та дефектів грудної клітки та молочної залози, що бере до уваги локалізацію та характер пошкодження тканин для визначення ключових зон деформації та тяжкості ураження, та дає можливості розробки єдиної концепції діагностики, адекватного аналізу клінічного матеріалу, має велике значення у визначенні плану реконструкції з оптимальним використанням здорових тканин оточуючих ділянок для максимального відновлення уражених ділянок МЗ та ГК та виборі хірургічної тактики. Класифікація включає чотири типи деформації МЗ та ГК, яка враховує п’ять основних ознак: локалізацію рубцевих трансформацій тканин за визначеними сегментами, тяжкість ураження сосково-ареолярного комплексу (САК), дефіцит паренхіми МЗ та характер деформації. Такий підхід дозволяє врахувати функціональні порушення та полегшує практичне застосування класифікації. Експериментальна частина полягала у вивченні на лабораторних тваринах процесів васкуляризації при формуванні шкірно-м’язових розтягнутих клаптів з власним кровообігом, моделюванні та вивченні процесу реваскуляризації жирових трансплантатів, як індикатора процесів ангіогенезу, та на основі отриманих даних визначити можливості формування необхідних форм розширених клаптів з власним кровообігом, для отримання необхідної кількості пластичного матеріалу для реконструкції рубцевих деформацій та дефектів. Дослідження виконані на 30 статевозрілих щурах, яких розділили на дві групи – основну, в яку увійшли підгрупа А (ОГА) (12 щурів) і підгрупа Б (ОГБ) (12 щурів) та групу порівняння (ГП) (6 щурів). Щурам основних груп здійснювали попереднє розширювання шкірно-м’язових клаптів. На другому етапі імплантували в кишені жирові трансплантати. У ОГА шкірно-м’язовий клапоть загортали в трубку, в якій розміщували трансплантат. Тваринам ГП імплантацію жиру здійснювали у кишеню без попереднього її розширення. Через 1 тиждень після трансплантації було виведено з експерименту по 6 тварин з основних підгруп та 3 щури з ГП. Інші тварини були виведені з 4 експерименту через 4 тижні після другої операції. Після виведення тварин з експерименту клапті та пахові жирові трансплантати були взяті для гістологічного, імуногістохімічного (визначення щільності мікросудин) аналізу. Щільність CD31 мічених шкірно-м’язових клаптів та жирових трансплантатів оцінювали у всіх трьох групах через 1 та 4 тижні після етапу трансплантації жиру. Дата реєстрації 2025-05-14 Додано в НРАТ 2025-05-14 Закрити