Реєстраційний номер
0825U001699, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-функціональна оцінка результатів ендоваскулярних
та гібридних втручань у хворих з хірургічною патологією низхідної аорти
Здобувач
Шкандала Анна Юріївна,
Керівник Фуркало Сергій Миколайович
Опонент Целуйко Віра Йосипівна
Опонент Кравченко Віталій Іванович
Рецензент Долженко Марина Миколаївна
Рецензент Жарінов Олег Йосипович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
Опис
Частота неускладненого розшарування грудної аорти (РГА) типу B становить
3,9–6,0 на 100 000 людино-років, проте навіть без втручання в гострій фазі ризик
пізніх ускладнень залишається високим. Оптимальна медикаментозна терапія
(ОМТ) є стандартом лікування, але низька прихильність пацієнтів збільшує ризик
ускладнень. TEVAR у поєднанні з ОМТ сприяє ремоделюванню аорти, проте його
доцільність залишається дискусійною. Метою даного дослідження було підвищити
ефективність лікування дисекцій низхідного відділу аорти типу B шляхом
зниження частоти ускладнень через оптимізацію критеріїв вибору лікувальної
тактики - оптимальної медикаментозної терапії чи ендоваскулярних втручань з
урахуванням індивідуальних характеристик пацієнтів, довгострокових наслідків,
ризиків ускладнень та якості життя.
У дослідження включено 70 послідовно обстежених та пролікованих
пацієнтів із дисекцією низхідної грудної аорти типу В, яких ретроградно
розподілено на дві групи: група А (40 пацієнтів) отримувала TEVAR з
медикаментозною терапією, група Б (30 пацієнтів) – лише медикаментозну
терапію. Рішення про вибір методу лікування приймалося командою спеціалістів
та пацієнтом.
На першому етапі нами проведено порівняльний аналіз вихідних
характеристик пацієнтів з дисекцією низхідної аорти залежно від методу лікування.
3
Детальний аналіз вікової структури пацієнтів з дисекцією низхідного відділу
грудної аорти виявив, що пацієнти групи Б на 17,5% достовірно частіше були
літнього віку в порівнянні з групою А (р=0,038). У групах дослідження
спостерігалася доволі висока частка пацієнтів-курців (17 (42,5%) проти 11 (36,7%),
р=0,622). Порівняльний аналіз скарг при поступлені між дослідними групами
показав, що достовірних відмінностей між групами не спостерігалося, за виняком
скарг на біль за грудиною та у спині, які виявлялася на 16,67% вищою у пацієнтів
групи А в порівнянні з пацієнтами групи Б (р=0,039).
Надалі у досліджені проводився аналіз медикаментозних препаратів, які
приймали пацієнти до госпіталізації. Більшість пацієнті обох груп приймали
медикаментозну терапію (35 (87,5%) проти 19 (63,3%)), причому пацієнти групи А
достовірно частіше на 24,2% приймали терапію в порівнянні з групою Б (р=0,018).
Більше того, більшість пацієнтів до госпіталізації отримували два і більше
лікарських засобів (28 (70,0%) проти 16 (53,3%), р=0,153) з приводу супутніх
захворювань. При цьому, варто зазначити, що у пацієнтів групи А достовірно
частіше на 32,5% застосовувалися інгібітори АПФ в порівнянні з групою Б
(р=0,006).
Проведення аналізу лабораторних показників виявило, що у пацієнтів групи
А на 16,7% спостерігався достовірно вищий рівень креатиніну в порівнянні з
групою Б (р=0,044). Крім того у пацієнтів групи А виявлялася достовірно нижча на
11,7% швидкість клубочкової фільтрації в порівнянні з пацієнтами групи Б
(78,9±21,7 мл/хв проти 88,1±22,8 мл/хв, р=0,033).
Варто також зазначити, що за даними Ехо-КГ у пацієнтів групи А достовірно
частіше на 18,33% виявлявся плевральний випіт в порівнянні з пацієнтами групи Б
(10 (25,0%) проти 2 (6,67%), р=0,044).
Проведення коронарографії не виявило достовірної різниці щодо ураження
коронарних артерій між обома групами. Загалом гемодинамічно значиме ураження
коронарних артерій виявлялося у 14 (35,0%) пацієнтів групи А та 10 (33,3%)
пацієнтів групи Б без достовірної різниці між групами (р=0,392).
4
За даними КТ, групи дослідження достовірно не відрізнялися між собою
щодо діаметру проксимальної (р=0,101), середньої (р=0,132) та дистальної
(р=0,173) частини низхідного відділу грудної аорти. У пацієнтів групи А на 25%
достовірно частіше спостерігалося розповсюдження дисекції на черевну аорту
(р=0,016), на 30,9% достовірно вищим виявлявся максимальний діаметр хибного
просвіту, та на 6,22% достовірно нижчим максимальний діаметр справжнього
просвіту в порівнянні з групою Б (р=0,031).
Дата реєстрації
2025-05-14
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-14 / 2026-07-01