Реєстраційний номер
0825U001724, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
09-07-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Рослинність пісків Чернігівського Полісся
Здобувач
Данько Ганна Вікторівна,
Керівник Лукаш Олександр Васильович
Опонент Скляр Вікторія Григорівна
Опонент Шиндер Олександр Іванович
Опонент Шевера Mирослав Васильович
Рецензент Кирієнко Світлана Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
Опис
Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню рослинності пісків Чернігівського Полісся, зокрема класифікації, характеристиці, особливостям та проблемі охорони рослинних угруповань.
Цілеспрямоване дослідження рослинності пісків Чернігівського Полісся обумовлене значним антропогенним тиском на цей регіон, тенденцією до ксерофітизації внаслідок змін клімату та необхідністю охорони созологічно цінних біотопів. Геоботанічні дослідження рослинності на піщаних ґрунтах у межах Чернігівського Полісся були започатковані на початку ХХ століття і здебільшого були пов’язані з оцінкою можливості їх господарського використання. Дослідження рослинності пісків здійснювалися також під час вивчення флори й рослинності регіону та визначення перспективних природнозаповідних територій. Проте залишилися нерозв’язані питання щодо класифікації та охорони рослинності та біотопів пісків Чернігівського Полісся.
З’ясовано, що рослинний покрив пісків на території досліджуваного регіону має мозаїчну структуру й тісно пов’язаний із піщаними відкладами. Піски Чернігівського Полісся є частиною континентальних пісків Європи та характеризуються подібною геологічною будовою. Значний вплив на формування рослинних угруповань піщаних масивів мали гідрографічна мережа, кліматичні чинники та антропогенна діяльність. Рослинність пісків території Чернігівського Полісся є різноманітною: вона включає як власне псамофітну рослинність борових терас річок, так і угруповання, що репрезентують різні сукцесійні стадії заростання пісків. На алювіальних пісках сформувалися ценози, характерні для перезволожених піщаних ґрунтів, тоді як на піщаних субстратах тимчасових водойм поширена повітряно-водна та галофітна рослинність.
З використанням NMDS-ординації (неметричного багатовимірного шкалювання) встановлено, що найважливішими чинниками екологічної диференціації рослинності є градієнти вологості та кислотності ґрунту. Для оцінки відмінностей між окремими кластерами проведено дисперсійний аналіз та виявлено статистично достовірні відмінності середніх значень досліджуваних параметрів (температури, вмісту N, реакції ґрунту, вологості, освітлення та індексу Шенона). Отримано чітко виокремлені п’ять кластерів: 1) фітоценози типової псамофітної рослинності слабо закріплених і порушених пісків, 2) піонерні фітоценози кислих пісків борових терас, 3) угруповання на пісках з нейтральною реакцією; 4) прибережно-водна рослинність на алювіальному субстраті: ефемерні угруповання однорічників та середньовисокотравних видів; 5) ксерофітизовані угруповання на зарослих пісках з певним ступенем антропогенного навантаження: рослинність лук, лісова та чагарникова рослинність борових піщаних терас, фітоценози вирубок та синантропна рослинність. Уздовж градієнтів вологості та вмісту поживних речовин виокремлено три кластери псамофітних угруповань класу Koelerio-Corynephoretea canescentis Klika in Klika et Novak 1941, кластер угруповань алювіальних пісків і кластер сукцесійних стадій, що репрезентують процес заростання піщаних біотопів.
Авторська класифікаційна схема рослинності пісків Чернігівського Полісся охоплює 19 класів, 25 порядків, 37 союзів, 91 асоціацію, 3 базальні та 10 дериватних угруповань. Ці синтаксони представляють рослинні угруповання на борових терасах річок та фітоценози алювіальних берегів. Окрім типових псамофітних угруповань класів Koelerio-Corynephoretea canescentis Klika in Klika et Novak 1941 та Sedo-Scleranthetea Br.-Bl. 1955, на пісках представлені угруповання освітлених узлісь з класу Trifolio-Geranietea sanguinei T. Muller 1962, ксеротермних луків з класу Molinio-Arrhenatheretea Tx. 1937, пустищ Nardetea strictae Rivas Goday et Borja Carbonell in Rivas Goday et Mayor Lopez 1966 nom. conserv. propos., вересовищ Calluno-Ulicetea Br.-Bl. et Tx. ex Klika et Hadac 1944 та інші. При цьому такі фітоценози демонструють певні відмінності порівняно з 4 тими, що зростають у типових умовах. Наприклад, в угрупованнях типові мезофіти заміщуються псамофітними ксеромезофітами, що витримують посуху та бідність пісків. На Чернігівському Поліссі ці фітоценози можуть бути фрагментарними, їх структура травостою більш розріджена. Угруповання формуються за більшої участі терофітів та гемікриптофітів, представників родин Poaceae, Asteraceae та Fabaceae.
Дата реєстрації
2025-05-15
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-15 / 2026-07-01
