Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001741, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-05-2025 Статус Запланована Назва роботи Просвітницька діяльність та педагогічні ідеї Любомира Гузара (1933 – 2017 рр.). Здобувач Шипка Марія Ігорівна, Керівник Невмержицька Олена Василівна Опонент Квас Олена Валеріївна Опонент Мукан Наталія Василівна Рецензент Галів Микола Дмитрович Рецензент Чепіль Марія Миронівна Опис У дисертаційній роботі здійснено комплексний аналіз громадсько-просвітницької діяльності та педагогічних поглядів Любомира Гузара, а також визначено можливості використання його ідей на сучасному етапі розвитку української освіти та педагогічної думки. Дослідженням підтверджено, що вивчення педагогічних поглядів та просвітницької діяльності Любомира Гузара є важливим завданням сучасної української педагогіки. Осмислення його духовно-моральної спадщини сприяє збагаченню педагогічної науки новими ідеями та підходами, що відповідають актуальним викликам суспільства. Джерельну базу дослідження склали наукові (історичні, богословські) праці Л. Гузара; проповіді, популярні тексти, інтерв’ю, які дають глибоке розуміння його поглядів на церковні, соціальні та політичні питання; спогади Л. Гузара та меморії і відгуки сучасників про священика і його діяльність, насамперед душпастирську та громадську. Її аналіз дозволив констатувати відсутність системних досліджень просвітницької діяльності та педагогічних поглядів діяча. Ретроспективний аналіз життєвого шляху Любомира Гузара дозволив з’ясувати вплив різноманітних чинників (політичних, культурних та соціальних) на становлення його особистості та формування педагогічних поглядів. Провідну роль у цьому процесі відіграли родина, в якій панувала сприятлива атмосфера та умови для морального зростання, що базувалось на християнських цінностях; освітні інституції, в яких навчався Любомир, та професійний досвід, що сприяли розширенню його світогляду та формуванню унікального підходу до виховного процесу. У дослідженні виокремлено та охарактеризовано основні напрями громадської та просвітницької діяльності Любомира Гузара: релігійно-просвітницький, суспільно-політичний, соціальний та освітній. Констатовано, що усвідомлюючи свою відповідальність, він, як глава Церкви та публічна особа, активно сприяв поширенню християнських цінностей, взаємодії з політичними та бізнесовими колами задля суспільного поступу, підтримці освітніх ініціатив і зміцненню національної ідентичності. Через численні звернення, послання, проповіді, виступи, публікації та мотиваційні зустрічі Гузар надихав суспільство на духовний і громадянський розвиток. Його діяльність не лише утвердила його статус як морального та духовного лідера, а й заклала основу для майбутнього культурного поступу України, зокрема через активне залучення молоді до громадської діяльності та формування громадянської свідомості. Аналіз діяльності Любомира Гузара дозволив стверджувати, що його педагогічні ідеї ґрунтуються на морально-етичних засадах і християнській моралі. Виховний ідеал Блаженнішого — «бути людиною» — наголошує на важливості особистісного розвитку, плекання гідності, любові та формування відповідальності. Встановлено, що значної ваги Любомир Гузар надавав національно-патріотичному вихованню молоді. Поняття патріотизму трактував як глибоко духовну християнську чесноту, в основі якої – любов до Бога, Батьківщини та ближнього. Діяч наголошував на необхідності глибокого переосмислення патріотизму, який повинен виявлятися у повсякденному служінні і відданості суспільству, включно з активною участю у громадському житті і внеском у соціальний розвиток. Гузар стверджував, що справжній патріотизм має поєднуватися з прагненням миру і зобов’язанням кожного громадянина активно працювати на благо своєї країни, розвиваючи повагу до своєї культури та історії. Дослідженням підтверджено, що серед педагогічних ідей Любомира Гузара особливе місце займає концепція виховання, заснованого на любові, гідності та свободі. Він наголошував на важливій ролі різних соціальних інституцій у цьому процесі, підкреслюючи першочергове значення сім’ї як основного осередку формування ціннісних орієнтирів молодого покоління. Водночас Гузар звертав увагу на відповідальність держави та освітніх закладів у створенні необхідних умов і ресурсів для якісного виховання. Він вважав, що Церква повинна продовжувати свою місію морального наставництва, допомагаючи сім’ям у вихованні молоді на основі християнської любові та патріотизму. На основі вивчення педагогічних ідей Любомира Гузара у дослідженні виокремлено ідеї, які залишаються актуальними для педагогічної теорії і практики. Вони торкаються насамперед забезпечення комплексного підходу до виховання, доцільності розробки освітніх програм, які б враховували не лише академічні потреби, але й духовний розвиток здобувачів освіти, необхідності збереження національної ідентичності українців в умовах глобалізації та інтеграції України у світовий культурний та освітній простір, залучення дітей та молоді до розв’язання актуальних соціальних проблем і на цій основі реалізації розвитку їх моральних та інтелектуальних якостей тощо. Ключові слова: Любомир Гузар, просвітницька діяльність, педагогічні ідеї, формування особистості, молодь, виховання, національно-патріотичне виховання, моральне виховання, виховний ідеал, гідність людини, сімейне виховання, освіта, цінності, інститути виховання. Дата реєстрації 2025-05-15 Додано в НРАТ 2025-05-15 Закрити