Знайдено документів: 1
Інформація × Реєстраційний номер 0825U001767, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 16-06-2025 Статус Захищена Назва роботи Прогнозування ефективності допоміжних репродуктивних технологій у жінок на фоні посттравматичного синдрому Здобувач Блалі Фаділа Ельмостафа, Керівник Карлова Олена Олександрівна Опонент Корнієнко Світлана Михайлівна Опонент Загородня Олександра Сергіївна Рецензент Горбунова Ольга Володимирівна Рецензент Сербенюк Анастасія Валеріївна Опис Дисертацію присвячено питанням удосконалення лікування безпліддя у пацієнток з посттравматичним стресовим розладом шляхом вивчення їх гормонального та локального імунного статусу та розробки алгоритму корекції. 70% всього населення світу хоча б один раз в житті зазнали діі травмуючого фактору (Benjet C. et al., 2016). У 5,6% людей в світовому масштабі розвивається посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), який характеризується симптомами гіперзбудження, повторного переживання, уникнення та негативних змін у пізнанні та настрої. Частота розвитку синдрому залежить від багатьох чинників, зокрема є більшою в країнах з низьким рівнем соціально-економічного розвитку, сягаючи в них 15,6%. Безпліддя за визначенням – це відсутність настання вагітності у пари протягом 24 місяців за умови регулярного статевого життя без контрацепції. Від 60 до 80 мільйонів пар в світі мають критерії непліддя, в Європі проблеми з настанням вагітності має кожна пʼята родина (Williams C. et al., 2018). Поширеність безпліддя може досягати 30% у деяких регіонах, таких як Південна Азія, деякі країни Африки на південь від Сахари та Близький Схід (Borght V et al., 2018), серед пар репродуктивного віку в Китаї становить 25% (Zhou Z. et al., 2018). Стресова реакція у жінок з безпліддям є асоційованою також з недостатньою підтримкою, як соціальною, так і економічною. Водночас неможливість психологічного прийняття безпліддя провокує поглиблення стресового впливу та замикання вадного кола ПТСР (Fahami F. et al., 2019). Попри те, що кількість діагностованих випадків безпліддя та асоційованих з ними допоміжних репродуктивних технологій в світі зростає, психологічний ефект 3 як самої порушеної фертильності та різних методик лікування, так і невдалих їх спроб, вивчено недостатньо глибоко. Втім не викликає сумнівів, що корекція психологічного стану не лише покращує ментальне здоровʼя пацієнтів, але і підвищує ефективність лікування (Hashemi M et al., 2025). Виходячи з окресленого, запропонована для дослідження тема підвищення ефективності лікування безпліддя на тлі ПТСР є актуальною. Мета дослідження – удосконалити лікування безпліддя у пацієнток з посттравматичним стресовим розладом шляхом вивчення їх гормонального та локального імунного статусу та розробки алгоритму корекції. Матеріал та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети проведено дослідження на базі Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини, що є клінічною базою кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національного університету охорони здоровʼя МОЗ України протягом 2022-2024 років. До дослідження було включено 120 пацієнток, які звернулись до Центру з проблемою ненастання вагітності для вирішення питання про застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Всіх пацієнток при першому звертанні на етапі первинного обстеження було консультовано медичним психологом. Під час опитування у 67 жінок було констатовано посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), для чого було використано критерії Американської асоціації психіатрів, викладені у діагностичному та статистичному керівництві з проблем ментальних розладів (Diagnostic and Statistic Manual mental disorders) 5-го видання, DSM-5. Саме ці пацієнтки утворили І та ІІ групу дослідження, поділ на які залежав від первинності постстресових або репродуктивних розладів. До І групи увійшли 36 жінок з безпліддям первинного або вторинного характеру, яке було діагностовано до дії психогенного фактору, що травмує. ІІ групу утворили 30 пацієнток, які постали перед проблемою ненастання вагітності вже після проживання подій, що стали причиною ПТСР. 45 пацієнток, що звернулись до клініки з проблемою непліддя та не мали проявів ПТСР, створили групу порівняння (ГП). Групу контролю (ГК) утворили 30 здорових жінок з реалізованою репродуктивною функцією, що звернулись до Центру з метою 4 регулярного профілактичного огляду. Пацієнток груп І та ІІ поділено на 2 підгрупи. Підгрупи А (18 жінок підгрупи ІА та 15 – ІІА), проходили підготовку до застосування репродуктивних технологій – лікування захворювань, що передаються статевим шляхом, ендокринних розладів у обох партнерів. Підгрупи В (18 жінок підгрупи ІВ та 16 – підгрупи ІІВ) додатково отримувала когнітивноповедінкову терапію, орієнтовану на травму (КПТОТ). Сеанси проводились сертифікованим фахівцем за індивідуально розробленою схемою, 1 раз на тиждень протягом 3 місяців. У всіх пацієнток досліджено соматичний та репродуктивний анамнез, з акцентом на тривалість безпліддя та застосоване лікування. На етапі включення в дослідження у всіх пацієнток було проведено цитологічне дослідження цервікального епітелію, а також вивчення мікроскопії вагінальних виділень за критеріями Хей-Айсон, концентрації глюкози та інсуліну в сировтаці. Дата реєстрації 2025-05-19 Додано в НРАТ 2025-05-19 Закрити
Дисертація доктор філос.
1
Блалі Фаділа Ельмостафа. Прогнозування ефективності допоміжних репродуктивних технологій у жінок на фоні посттравматичного синдрому : Доктор філософії : спец.. 222 - Медицина : дата захисту 2025-06-16; Статус: Захищена; Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика. – Київ, 0825U001767.
Знайдено документів: 1

Оновлено: 2026-03-18