Реєстраційний номер
0825U001773, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-07-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Квір-дискурс у прозі Зої Геллер та Джоанн Гарріс
Здобувач
Булина Антоніна Михайлівна,
Керівник Зимомря Іван Миколайович
Опонент Чик Денис Чабович
Опонент Башкирова Ольга Миколаївна
Опонент Марчишина Алла Анатоліївна
Рецензент Лях Тетяна Олегівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
У сучасному літературознавстві зростає інтерес до тем, пов’язаних з радикальною відкритістю та діалогом між суперечностями. Однією з них є проблематизований квір-дискурс, що залишається недостатньо дослідженим. Ця дисертація досліджує, як квір втілюється імпліцитно та експліцитно в прозі сучасних британських письменниць Зої Геллер та Джоанн Гарріс, торкаючись тем людської непостійності та деконструкції соціальних норм. Квір розглядається як категорія, що виходить за рамки ЛГБТК+ питань, охоплюючи явища відчуження та ґротеску, які виступають інструментами для оскарження традиційних наративів.
У роботі проаналізовано романи XXI ст. «Що ж вона собі думала? Нотатки про скандал» та «Сповнені віри» З. Геллер, а також «Джентльмени та гравці» та «Інший клас» Дж. Гарріс. Дисертація складається з чотирьох розділів, що присвячені осмисленню квір-дискурсу в рамках метамодернізму, рецепції творчості письменниць, репрезентації відчуження та естетики квірності.
У першому розділі окреслено теоретичне та методологічне підґрунтя для розуміння квір-дискурсу у вимірі метамодернізму, який позначений потенційною неоднозначністю та пошуком нової щирості. Відтак, метамодерністична художня література зображує фрагментовану реальність та ідентичність. В аналізованих романах ґротеск виникає з емоційного дисонансу та зіткнення протилежностей, а відчуження постає як фюжн хаосу, інсайтів та інакшості. Відчуження як дуалістичність відображає самовідчуження, зумовлене соціальним конформізмом та боротьбу між адаптацією й опором.
У другому розділі розглядається фактор недооцінки масової літератури, до якої відносимо й аналізовані романи, та розкривається тематична складність та жанрова флюідність прози З. Геллер і Дж. Гарріс. Школи та вчителі постають як символи соціальної нерівності та прихованого насильства, які окреслені власним досвідом відчуження учасників освітнього процесу. З. Геллер поєднує літературні та журналістські елементи, створюючи часто неприємні жіночі персонажі. Дж. Гарріс спирається на свій педагогічний досвід, послуговуючись шкільною динамікою, фольклором та грайливими наративними техніками.
У третьому розділі досліджується відчуження як центральний складник квір-дискурсу в романах. Відчуження впливає на героїв та героїнь різних вікових груп. У метамодерністичному контексті відчуження може призвести до екзистенційного вибору, який дає можливість зростати або вдатися до деструкції. Особлива увага приділяється жіночому відчуженню, що включає усвідомлення кордонів, як можливості для зрощення незалежності, так і виклику збоку патріархальних структур, що відображає складну динаміку влади. У розділі осмислено роль медіа у спрощенні реальності, перешкоджанні емпатії, а також проаналізовано комунікативні практики персонажів, які поглиблюють усвідомлення інакшості, ключового аспекту квір-дискурсу. Ці романи слугують платформою для саморефлексії, заохочуючи етичну взаємодію з різними точками зору.
У четвертому розділі розглядається зв’язок між посттравматичною реальністю та квірністю як потенціалом для породження інакшості. Одним із ключових маркерів інтерпретації квірності в прозі З. Геллер та Дж. Гарріс є гротеск, який дозволяє деконструювати традиційні уявлення про ідентичність, тілесність та соціальну взаємодію. Гротеск підкреслює зв’язок маргіналізації та ізоляції з переживанням травм і, наслідком чого постає розкол психіки. Романи демонструють відновлений інтерес до міжособистісних зв’язків через повернення до внутрішньої гідності, що є рисою пост-постмодерністської чутливості. Задіюючи у канві художнього тексту хвороби, ненадійного оповідача та щоденники, авторки розкривають приховані ідентичності, підкреслюючи людську жорстокість та кризу сучасної ідентичності.
Новизна дисертації полягає у детальному вивченні квір-дискурсу в романах З. Геллер та Дж. Гарріс, пов’язуючи його з відчуженням, травмою та гротескною естетикою через наратологію, психоаналіз та метамодерністські перспективи. Дослідження заохочує подальший розвиток квір-проблематики, ідентичності та травми, висуваючи міждисциплінарні погляди, які варто застосовувати до викладання, гендерних досліджень, літературної критики та культурного аналізу, сприяючи розширенню методологічних та теоретичних напрацювань.
Дата реєстрації
2025-05-19
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-19 / 2026-07-01
