Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001778, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-03-2025 Статус Запланована Назва роботи Психологічні чинники сімейної адаптації учасників бойових дій Здобувач Орловська Ольга Анатоліївна, Керівник Пріб Гліб Анатолійович Опонент Дорожкін Валерій Романович Опонент Маркова Маріанна Владиславівна Рецензент Губа Наталія Олександрівна Рецензент Шевченко Наталія Федорівна Опис Дисертацію присвячено теоретичному аналізу й узагальненню підходів до розуміння і вивчення психологічних чинників сімейної адаптації учасників бойових дій. На базі теоретичного узагальнення вітчизняних і зарубіжних публікацій визначено теоретико-методологічні засади дослідження проблеми сімейної адаптації учасників бойових дій. З’ясовано, що психологічні чинники в учасників бойових дій (УБД) є частиною психічного регулювання, а підґрунтям у ґенезі порушення сімейної адаптації є взаємозв’язки компонентів травматичної події, сімейної тривоги, неадаптивних копінг-механізмів, агресії. За результатами дослідження побудовано теоретичну модель психологічних чинників сімейної адаптації учасників бойових дій. Обстежено 369 УБД та членів сімей учасників бойових дій (ЧС УБД), відібрано 241 особа, з яких УБД – N=143, ЧС УБД – N=98. Період дослідження 2022– 2023 рр. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та виконано науково-практичне завдання, пов’язане з розробкою «Системи супроводу психологічної сімейної адаптації учасників бойових дій». Дослідженням маркерів посттравматичного зростання у УБД та ЧС УБД встановлено, що чоловікам та жінкам із екстраверсією властиві наполегливість та життєрадісність у соціальних взаємодіях, не зважаючи на травмуючий досвід (р≤0,05). Особи з «негативними емоціями та високим рівнем невротизму» проявляли ризик емоційних розладів (р≤0,05), у свою чергу особи з низьким рівнем відкритості мислення – мали риси консерватизму, несприйняттям змін, що заважало сімейній адаптації (р≤0,05). Аналіз бойового посттравматичного стресового розладу у УБД виявив клінічні ознаки «Фізіологічної збудливості», які виражені у 43,4 % осіб. У УБД прояви відповідали МКХ-10: порушення сну (якість та тривалість), які повторюються та проявляються нічними кошмарами, труднощами засинання; дратівливість; спалахи неконтрольованого гніву та агресії (р≤0,05). «Уникнення» виявлено у 30,1 % УБД характеризувалося стійким униканням стимулів, пов’язаних із травмою, що супроводжується емоційним збідненням, почуттям байдужості до інших людей. «Вторгнення» виявлено у 23,1 % УБД у вигляді інтрузій та флешбеків, що порушували відчуття реальності, викликали тривогу, розгубленість, небезпеку для оточуючих (р≤0,05). Посттравматичний стресовий розлад виявлено у 11,0 % УБД (р≤0,05), характерні клінічні ознаки у 17,0 %, у 72,0 % встановлено добру адаптованість (р≤0,05). Розподіл свідчить про задовільний рівень соціальної адаптації, незважаючи на тривале перебування у травмуючій ситуації (р≤0,05). Вплив травматичної події сформував структурований прояв посттравматичного стресу, за якого у досліджуваних переважали симптоми уникнення, вторгнення та гіперзбудження (р≤0,05). Виявлено взаємозв’язок між проявами посттравматичного зростання та симптоматикою посттравматичного стресу, а саме травматичний досвід у цивільному житті проявлявся згадуванням, проблемами зі сном, роздратуванням, гнівом, забороною на емоційні реакції (р≤0,05). Аналіз посттравматичного зростання виявив помірний його рівень у 39,0 % УБД та 46,8 % ЧС УБД (р≤0,05). УБД та ЧС УБД, які мали високий індекс зростання, характеризувалися відкритістю у спілкуванні з іншими, позитивним ставленням до життя, емпатійністю, легко адаптувалися до змін, відчували впевненість у власних можливостях вирішувати життєві проблеми (р≤0,05). Загальний інтегративний показник соціальної підтримки склав 72,8 % у УБД та ЧС УБД. У свою чергу, показник відносин зі значущими особами – 80,7 %, що свідчить про те, що у УБД та ЧС УБД із низькою адаптивністю значущою є соціальна підтримка від осіб не з близького оточення. УБД та ЧС УБД з високим рівнем соціальної підтримки, вважали себе потрібними для суспільства, гідними та здатними до відновлення соціальних ролей у житті. Виявлено зв'язок між показниками соціальної підтримки та посттравматичного зростання (p < 0,001). Більшість УБД та ЧС УБД мали соціальну підтримку від друзів та родини й сприймали її (р≤0,05). Вживання алкоголю з високим ризиком формування залежності виявлено у 74,6 % УБД та 73,21 % ЧС УБД. Стиль зловживання корелював з небезпекою для фізичного (p≤0,01), психологічного (p≤0,01) та психічного здоров'я (p≤0,01). Медико-соціальними наслідками зловживання алкоголем виявлено зневажання роботою, фізичні травми (p≤0,01). Аналіз рольових очікувань і домагання у шлюбі виявив, що для УБД та ЧС УБД в цілому характерна узгодженість сімейних цінностей. Жінки ЧС УБД очікують від чоловіків спільності інтересів. У чоловіків УБД виявлено орієнтацію на роль жінки, як емоційного лідера в питаннях психологічного клімату. Встановлено, що неузгодженість домагань і очікувань є наслідком знаходження у довготривалій стресовій ситуації, як УБД. Аналіз сімейної тривоги виявив почуття провини у 18,0 % жінок в сімейних стосунках як відповідальності за все негативне, що відбувається в родині, у чоловіків – 28,5 %. Тривога у чоловіків виявлена у 27,2 %, у жінок – 20,1 %. Дата реєстрації 2025-05-19 Додано в НРАТ 2025-05-19 Закрити