Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001809, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Кримінологічний аспект самогубства в Україні Здобувач Задорожній Назар Миколайович, Керівник Коваль Марія Мирославівна Опонент Нестерова Ірина Анатоліївна Опонент Козакова Ірина Віталіївна Рецензент Бундз Ростислав Олегович Рецензент Андрусяк Ірина Павлівна Опис У дисертації досліджено особливо важливу для України проблему самогубства, зокрема, кримінологічний аспект самогубства в Україні та звернено особливу увагу на стратегії та методи запобігання самогубствам. Досліджено підходи щодо визначення самогубства в українській науці, з урахуванням міждисциплінарного характеру цього явища, що охоплює кримінологічний, психологічний, медичний та правовий аспекти. Проаналізовано рекомендоване визначення самогубства з правових позицій. Розмежовано поняття, що стосуються суїцидальності. У Розділі 1 досліджено з науково-історичної перспективи ставлення до самогубства в українському соціумі та українській культурі, а також окремо проаналізовано законодавчі згадки про самогубство на території України. Звернено окрему увагу на новітній історичний етап, що дало змогу досягти унікальних висновків щодо трендів у рівнях самогубства на території України. Уточнено причини різкого сплеску рівня самогубств в Україні після 1991-го року, доведено зв’язок вживання алкоголю та суїцидальності з історичної перспективи. У Розділі 2 досліджено та проаналізовано масив статистичних даних щодо вчинених в Україні самогубств, а також статистичні дані міжнародних організацій. Наведено цілісну кримінологічну картину суїцидальності в Україні, закцентовано увагу на недоліках методології у зв’язку з ненадійністю українських статистичних даних, описано високу ймовірність помилкової кваліфікації причин смерті та надано пропозиції щодо удосконалення цього процесу. Обґрунтовано необхідність ширшого застосування в українській науці наукових джерел та досліджень з країн ЄС. Розроблено портрет жертви самогубства на окремій вибірці. У 65 % випадків жертвами, яких довели до самогубства, були жінки. Чоловіки в Україні вчиняють самогубства приблизно в п’ять разів частіше, ніж жінки. Мінімальний вік самогубця – 10–14 років. Кількість спроб і завершених самогубств неповнолітніх постійно збільшується. Переважно юнаки вчиняють самогубства вдвічі частіше від дівчат, зрештою така тенденція відповідає показникам дорослого населення з тією лише поправкою, що співвідношення жіночих і чоловічих самогубств становить у кілька разів більше. Середній вік неповнолітніх самогубців жіночої статі становить 15 р., чоловічої – 16 р. Від 15–20-річного віку відбувається поступове посилення суїцидної активності неповнолітніх. Найвищі показники смертності з причин самогубства в Україні були в групі чоловіків віком 40–49 р., в групі жінок – 70 р. і старші. Для вивченої групи самогубців характерні також показники сімейного стану: одружені – 31 %, самотні (неодружені, розлучені, вдівці) – 69 %. Найбільше одружених припало на вікову групу 32–44 р. Для чоловіків, особливо розлучених, діти не є стійким стримувальним антисуїцидальним чинником. Для жінок – навпаки. Майже третину самогубств вчинили особи, які не мали постійної роботи, незалежно від соціального походження, належності до певної професії, культурно-освітнього рівня. 96 % досліджених самогубців мали громадянство України, 3 % були особами без громадянства і, відповідно, 1 % були громадянами інших держав. Щодо освіти можна зауважити, що загалом освіченість впливає на поведінку людини. Так, 37 % самогубців мали незакінчену середню освіту, 25 % – середню та середню технічну, 41 % – вищу. У Розділі 3 докладно проаналізовано зв’язок самогубств і психічного здоров’я, обґрунтовано позицію, що ці явища нерозривно пов’язані та їх потрібно розглядати в комплексі. Уточнено важливість депресивних розладів та біполярного афективного розладу як основних прекурсорів суїцидальної поведінки. Схарактеризовано зв’язок вживання психоактивних речовин та самогубств, наголошено на негативному впливі алкоголю та опіатів, водночас виділено позитивний вплив деяких психоделічних речовин. Надано рекомендації щодо подальших досліджень цієї тематики. Описано особливості інтерперсональної теорії самогубств як новітнього інструменту раціоналізації суїцидальності та рекомендовано враховувати чинники ризику, що пропонує ця теорія як психологічні. Проаналізовано успішність та ефективність різноманітних методів, а також стратегій запобігання самогубствам, переважно зі запозиченням досвіду інших країн. Досліджено доцільність застосування цих стратегій та методів в Україні, надано рекомендації щодо їх застосування. Запропоновано авторську систему поділу методів запобігання самогубствам на методи скринінгу та методи інтервенції. Обґрунтовано доцільність чи недоцільність імплементації низки методів саме в контексті України. Надано пропозиції щодо розроблення національної стратегії запобігання самогубствам в Україні. Дата реєстрації 2025-05-20 Додано в НРАТ 2025-05-20 Закрити