Реєстраційний номер
0825U001824, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-06-2023
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Роль редокс-чутливих транскрипційних чинників у патогенезі хірургічної травми за умов ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді
Здобувач
Таран Олена Василівна,
Керівник Соловйова Наталія Веніамінівна
Опонент Клименко Микола Олексійович
Опонент Марущак Марія Іванівна
Рецензент Микитенко Андрій Олегович
Рецензент Непорада Каріне Степанівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Полтавський державний медичний університет
Опис
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і розв’язання наукового завдання, що полягає у з’ясування ролі редокс-чутливих транскрипційних факторів NF-κB та Nrf2 у механізмах метаболічних розладів у організмі щурів за умов експериментальної хірургічної травми (лапаротомії) на тлі ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді.
Експерименти виконані на 56 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 220-250 г. Використовували експериментальні, біохімічні, та математико-статистичні методи дослідження.
Виявлено, що процедура «хибної» операції (наркоз, епіляція, фіксація, стиснення шкіри живота затискачем Мікуліча на одне клацання) суттєво не змінює на 7-му добу «післяопераційного» періоду маркери хірургічного стресу (концентрацію кортизолу в плазмі крові), показники системної запальної відповіді (вміст церулоплазміну, вторинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів, загальну та індуцибельну NO-синтазну активність в крові щурів), концентрацію у сироватці крові глюкози та ліпідний спектр крові, а також вірогідно не позначається на показниках оксидативно-нітрозативного стресу та деструкції сполучної тканини (колагену та сіалоглікопротеїнів) при дослідженні тонкої кишки.
Показано, що відтворення експериментальної хірургічної травми (операція лапаротомії) призводить на 7-му добу післяопераційного періоду до вірогідного зростання концентрації кортизолу в плазмі крові (на 56.4%, P<0.001), загальних змін ліпідного обміну (збільшення вмісту в сироватці крові холестеролу ліпопротеїнів дуже низької щільності – на 44.8%, P<0.02, триацилгліцеролів – на 46.0%, P<0.02), виявлення ознак оксидативно-нітрозативного стресу в крові (збільшення у сироватці крові загальної NO-синтазної активності на 69.1%, P<0.01, з дисбалансом індуцибельної та конститутивних ізоформ цього ферменту, підвищення вмісту вторинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів – сполук, що реагують із тіобарбітуровою кислотою, на 39.6%, P<0.001, з істотним зменшенням антиоксидантного потенціалу крові) та у тканинах тонкої кишки (зростання продукції супероксидного аніон-радикала різними джерелами, загальної та індуцибельної NO-синтазної активності на 65.8%, P<0.01, та 80.3%, P<0.001, відповідно, утворення пероксинітритів на 47.9%, P<0.001), деполімеризації колагену та сіалоглікопротеїнів сполучної тканини тонкої кишки щурів (вміст вільного оксипроліну та N-ацетилнейрамінової кислоти зростає на 25.1%, P<0.001, та 29.7%, P<0.01, відповідно).
Виявлено, що дія чинників хірургічної травми (лапаротомії) на тлі ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді супроводжується суттєвим збільшенням концентрації маркеру хірургічного стресу – кортизолу в плазмі крові (на 95.6%, P<0.001), зростанням рівня гіпер-пре β-ліпопротеїнемії та гіпертриацил-гліцеролемії, вірогідним зменшенням конститутивної NO-синтазної активності (на 70.8%, P<0.001) в крові щурів, зростанням у тканинах тонкої кишки вироблення супероксидного аніон-радикала різними джерелами (мікросомами – на 91.4%, мітохондріями – на 70.2%, NADPH-оксидазою лейкоцитів – на 92.0%, P<0.001), концентрації пероксинітритів (на 78.6%, P<0.001) та продуктів деполімеризації колагену та сіалоглікопротеїнів (вільного оксипроліну – на 57.6%, N-ацетилнейрамінової кислоти – на 71.3%, P<0.001) порівняно з окремою дією названих чинників.
Показано, що активація стресреалізуючої системи, маркером якої є збільшення концентрації кортизолу в плазмі крові, та розвиток системної запальної відповіді, маркером якої є збільшення вмісту церулоплазміну в сироватці крові, після лапаротомії на тлі ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді пов’язані з позитивним регуляторним впливом транскрипційного чинника NF-κB та негативним регуляторним впливом сигнальної системи Nrf2 / ARE. Застосування інгібітора активації NF-κB піролідиндитіокарбамату амонію та індуктора сигнальної системи Nrf2 / ARE диметилфумарату за умов експерименту значно зменшує концентрацію кортизолу в плазмі крові (на 30.3 та 34.2% відповідно, P<0.001) та вміст церулоплазміну в сироватці крові (на 36.9 та 40.7% відповідно, P<0.001).
Ключові слова: хірургічна травма, асептичне запалення, ліпополісахарид, системна запальна відповідь, загальний адаптаційний синдром (стрес), транскрипційні фактори транскрипції NF-κB та Nrf2, метаболізм, оксидативно-нітрозативний стрес, вільнорадикальні процеси, NO-синтаза, тонка кишка, позаклітинний матрикс, оксипролін, кверцетин (корвітин).
Дата реєстрації
2025-05-20
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-20 / 2026-07-14
