Реєстраційний номер
0825U001848, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-11-2022
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Роль ендотеліальної дисфункції у патогенезі пізніх гестозів у вагітних з ожирінням
Здобувач
Зелінка-Хобзей Марта Миколаївна,
Керівник Тарасенко Костянтин Володимирович
Опонент Романенко Тамара Григорівна
Опонент Лахно Ігор Вікторович
Рецензент Ліхачов Володимир Костянтинович
Рецензент Тарановська Олена Олексіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Полтавський державний медичний університет
Опис
Дисертація присвячена вивченню ролі ендотеліольної дисфункції (ЕД) у патогезі виникнення прееклампсій (ПЕ) у вагітних жінок на фоні супутнього ожиріння. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нові підходи для вирішення цієї актуальної науково-практичної задачі в акушерстві, що полягає у дослідженні рівня фактора росту ендотелію судин (VEGF) і підрахунку циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок (ЦЕМ) у крові, як прогностичних критеріїв розвитку ПЕ, та визначення поляризації макрофагів плаценти при ПЕ, а також в розробці ефективних заходів по її профілактиці у вагітних жінок з ожирінням.
На сьогодні ПЕ продовжує залишатися актуальною проблемою сучасного акушерства та неонатології, що обумовлено високими показниками материнських та перинатальних ускладнень, захворюваності, смертності, репродуктивними втратами та витратами на лікування вагітних, роділь, породіль та новонароджених, соціальними та економічними збитками. Проблема виникнення ПЕ є особливо гострою серед вагітних із супутнім ожирінням, оскільки ця категорія жінок складає групу високого ризику по виникненню даного акушерського ускладнення. Важливим завданням сучасного акушерства є більш поглиблене вивчення ПЕ за умови наявності супутнього ожиріння та формування в ранні терміни вагітності груп високого ризику по виникненню ПЕ та інших акушерських ускладнень пов’язаних із прогресуванням ЕД, що дозволило б своєчасно розпочати застосування необхідних профілактичних заходів. Ключовим елементом для забезпечення фізіологічного перебігу вагітності являється переважання проангіогенних факторів росту, таких як VEGF, над антиангіогенними факторами (концентрація яких домінує при ПЕ), що є необхідним для регуляції функціонального стану плаценти та розвитку плода. Не менш важливим залишається стан самого ендотелію, порушення у функціонуванні якого призводить до цілої низки акушерських ускладнень та викликає необхідність у компетентній оцінці вираженості ЕД при вагітності, що протікає на фоні супутнього ожиріння. Таким вагомим діагностичним маркером оцінки стану ендотелію дотепер залишається підрахунок ЦЕМ.
Важливу роль у регуляції вагітності та підтриманні гомеостазу в системі «мати-плацента-плід» відіграють макрофаги. Порушення поляризації макрофагів плаценти спостерігається при плацентарній дисфункції з усіма її наслідками та при ПЕ. Отже дотепер триває пошук нових прогностичних маркерів ранньої діагностики ПЕ серед вагітних жінок із супутнім ожирінням та постає пοтреба в рοзрοбці методів прοфілактики цього захвοрювання, які б дали мοжливість стандартизувати ефективну тактику ведення вагітних із супутнім ожирінням, цілеспрямοванο направлену на покращення стану ендотелію та зниження відсотку випадків виникнення ПЕ серед даного контингенту пацієнток.
В результаті виконаного дослідження з'ясовано зв'язок між наявністю ЕД та можливістю виникнення ПЕ. Проведено аналіз показників VEGF та ЦЕМ CD32+CD40+ у І триместрі вагітності у жінок із супутнім ожирінням, що надає змогу прогнозувати розвиток ПЕ у другій половині вагітності. Виявлено суттєве зниження концентрації VEGF у сироватці крові та зростання кількості ЦЕМ CD32+CD40+ у периферичній крові серед вагітних із супутнім ожирінням, зіставляючи із даними вагітних із фізіологічною масою тіла. Так, концентрація VEGF у сироватці крові вагітних із ожирінням І ступеня в 1,5 раза (р<0,05) є нижчою, ніж у жінок з фізіологічною масою тіла, а у вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів у 2,7 раза (р<0,001), що підтверджує зв'язок ожиріння та ЕД. У ІІІ триместрі вагітності було виявлено, що рівень концентрації VEGF у сироватці крові вагітних з ожирінням І ступеню є достовірно нижчими у 3,7 раза на відміну від показників групи жінок з фізіологічним перебігом вагітності та фізіологічною масою тіла (р<0,001). Аналогічна закономірність спостерігалась і у вагітних жінок із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів, де рівень концентрації VEGF вірогідно нижче у 6,2 раза, ніж у групі жінок із фізіологічною масою тіла (р<0,001). Під час оцінювання одержаних нами показників концентрації VEGF у сироватці крові вагітних із ПЕ, встановлено, що даний показник у 1,8 раза менший у вагітних із ПЕ та ожирінням І ступеня порівняно з групою жінок із ПЕ та фізіологічною масою тіла (р<0,005). Тоді як рівень концентрації VEGF у вагітних з ПЕ, обтяженою ожирінням ІІ-ІІІ ступенів, достовірно у 2,2 раза нижче, ніж у групі вагітних з ПЕ та фізіологічною масою тіла (р<0,0001).
Ключові слова: ендотеліальна дисфункція, прееклампсія, ожиріння, вагітність, ангіогенез, пологи, акушерські та перинатальні ускладнення, гіпертензія, фактор росту ендотелію судин, циркулюючі ендотеліальні мікрочастинки CD32+CD40+, М1 та М2 субпопуляції плацентарних макрофагів.
Дата реєстрації
2025-05-21
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-21 / 2026-08-19
