Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001858, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 28-05-2025 Статус Захищена Назва роботи Музична інтерпретація поетичних текстів українських класиків у творчості естрадних виконавців кінця ХХ – початку ХХІ століття Здобувач Падалко Вікторія Олегівна, Керівник Афоніна Олена Сталівна Опонент Кдирова Інеш Осербаївна Опонент Кишакевич Світлана Володимирівна Рецензент Грищенко Валентина Іванівна Рецензент Сапожнік Ольга Василівна Опис У контексті історичних подій кінця ХХ – початку ХХІ століття ключовою функцією творчості українських митців стає збереження й трансляція культурної пам’яті, утвердження України на міжнародній арені як країни з глибоким історичним корінням і унікальною культурою. Одним із інструментів для реалізації цього завдання стала музична інтерпретація поетичної спадщини українських класиків естрадними виконавцями. Попри те, що естрадне мистецтво означеного періоду дедалі частіше є предметом досліджень музикознавців, відповідні інтерпретації майже повністю перебувають поза науковим дискурсом, що й обумовлює актуальність теми дисертації. Метою дослідження є характеристика специфіки музичної інтерпретації поезій українських класиків у творчості естрадних виконавців кінця ХХ – початку ХХІ століття. Матеріалом дослідження стали музичні інтерпретації поезій Б.-І. Антонича, М. Вінграновського, Л. Костенко, П. Куліша, Б. Лепкого, Ю. Липи, О. Олеся, М. Рильського, С. Руданського, В. Самійленка, М. Семенка, В. Симоненка, В. Сосюри, М. Старицького, П. Тичини, Л. Українки, М. Філянського, І. Франка, В. Чумака, Г. Чупринки, Т. Шевченка, Ґ. Шкурупія у творчості сольних естрадних виконавців і гуртів. У першому розділі дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження музичних інтерпретацій поезії класиків естрадними виконавцями. Для здійснення об’єктивного і багатовимірного аналізу втілень поезії в естрадному мистецтві наголошено на доцільності поєднання студій, що охоплюють загальні механізми інтерпретації, питання синтезу мистецтв, літературної та музичної, зокрема композиторської, виконавської й музикознавчої інтерпретації, естрадознавства та естрадного вокального виконавства у єдине теоретико-методологічне підґрунтя. Таким чином, авторка визначає інтерпретацію як феномен, що сприяє органічному синтезу музики і слова, має безпосередній вплив на музичну інтерпретацію поетичних текстів класиків, творчість академічних та естрадних композиторів і виконавців. Поглиблено вивчення різноманітних аспектів теорії синтезу музики і слова, зокрема, міжвидового художнього перекладу. Визначено і проаналізовано проблемні питання, що здатні спричинити як втрати для поезії, так і набуття. У другому розділі дисертації розкрито значення музичної інтерпретації поезій класиків у естрадному мистецтві в контексті трансформаційних процесів кінця 80-х років ХХ ст. – 2000-х років ХХІ ст. До цього часу інтерпретації поетичних текстів були традиційно пов’язані лише з академічною музикою. Музичні гурти «Гайдамаки», «Зимовий сад», «Кому Вниз», «Плач Єремії», «Фата Морґана», дует «Сестри Тельнюк» та сольні виконавці І. Білик, О. Богомолець, М. Бурмака, В. Козловський здійснили справжній прорив у жанрово-стильовому різноманітті інтерпретацій. На прикладі аналізованих композицій виокремлено та охарактеризовано основні підходи до інтерпретування спадщини класиків в естрадному мистецтві, започатковані виконавцями-новаторами. Третій розділ дисертаційного дослідження висвітлює трансформацію заданих попередніми виконавцями напрямків музичної інтерпретації поезії класиків у творчості артистів 2024–2024 років. Після представленого досвіду музичних фестивалів кінця 80-х–90-х років ХХ століття (наприклад, «Червона рута»), де музичні втілення віршів класиків складали вагому частину репертуару учасників, проаналізовано фестивалі ХХІ століття, повністю присвячені класикам (наприклад, мистецький фестиваль «Ше.Fest», міжнародний проєкт-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи», у яких авторка особисто брала участь, та інші). Охарактеризовано музично-літературні проєкти естрадних виконавців 2014–2024 років, присвячені класикам: «Як співають слова видатних українців» В. Падалко, «Ukraine Is» Р. Сироти, «Твої вірші – мої ноти» А. Пивоварова, творчість авторки-виконавиці С. Фрейзер, гуртів «Пиріг і Батіг», «МУР». У ході аналізу композицій, особлива увага звертається, зокрема, на такі проблемні аспекти: зміни тексту для досягнення стилістичної довершеності, увиразнення емоційності, полегшення вокалізації та, як наслідок, покращення розуміння тексту слухачем; різноманітні авторські вкраплення, що покликані додати власні акценти інтерпретатора, або узагальнити семантичну складову поезій; обрання відповідних музичних рішень; відповідність аранжування; особливості вокального виконання; використання різноманітних вокальних прийомів та технік. Практичне значення проведеного дослідження полягає не тільки у можливості його використання при розробці лекційних курсів, що охоплюють історію української музичної культури ХХ – ХХІ століть, теорію та історію естрадної музики, українську літературу, синтез музики і слова, музичну інтерпретацію, а й у сприянні збільшенню зацікавленості у суспільстві, популяризації українського контенту. Результати дослідження можуть бути застосовані під час практичної діяльності естрадних вокалістів і композиторів. Дата реєстрації 2025-05-21 Додано в НРАТ 2025-05-21 Закрити