Реєстраційний номер
0825U001880, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-07-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Армійська авіація в збройних силах і воєнних конфліктах 1991-2021 рр.: еволюція організаційної структури, техніки та бойового застосування
Здобувач
Мельник Володимир Васильович,
Керівник Харук Андрій Іванович
Опонент Нашивочніков Олександр Олександрович
Опонент Автушенко Ірина Борисівна
Рецензент Каляєв Анатолій Олександрович
Рецензент Скорич Лілія Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Опис
Дисертацію присвячено розвиткові армійської авіації (АА) провідних країн світу в період після завершення Холодної війни і до початку широкомасштабного вторгнення військ РФ в Україну, тобто, з 1991 до 2021 рр.
У вступній частині обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, об’єкт, предмет дослідження, завдання та методологію, сформульовано наукову новизну, наведено список публікацій за темою дисертації, структуру й обсяг дослідження.
У першому розділі досліджено стан наукової розробленості теми, джерельну базу, історіографію та методи, які були застосовані для отримання наукових результатів. Встановлено, що за сюжетним наповненням переважну більшість досліджень, присвячених армійській авіації, можна поділити на три групи: 1) аналіз організаційної структури та її розвитку; 2) дослідження бойового застосування армійської авіації; 3) вивчення еволюції техніки армійської авіації. Джерельна база дослідження включає різнопланові документи офіційного походження. Методологічна база дослідження побудована на низці основоположних принципів: історизму, єдності історичного і логічного, термінологічної визначеності. Вирішення завдань дисертаційної роботи забезпечене використанням комплексу загальнонаукових (аналізу і синтезу, діалектичного та ін.) і спеціально-історичних (історико-порівняльного, проблемно хронологічного та ін.) методів.
Другий розділ присвячений вивченню розвитку організаційної структури армійської авіації. З’ясовано, що процес цей відбувався під впливом двох основних чинників: суттєве скорочення військових витрат змушувало вдаватись до скорочення чисельності цього роду сухопутних військ, а водночас – нові геополітичні виклики спонукали до пошуку оптимальних організаційних структур. Найбільш системний підхід застосувала армія США, де відбувся перехід до модульної структури, а саме створення бойових авіаційних бригад. Ще однією важливою особливістю армійської авіації США стала інтеграція в структури батальйонного рівня безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Велика Британія, Франція, Німеччина та Україна, пройшли назагал подібний шлях еволюції армійської авіації – від розподіленої структури до централізованої, коли практично усі частини АА зосереджені в одному командуванні бригадного рівня.
В збройних силах РФ армійська авіація пройшла найбільш серйозну трансформацію на початку ХХІ ст., коли її частини були передані з сухопутних військ до військово-повітряних сил (ВПС). При цьому збереглась її територіальна «прив’язка» до військових округів та загальновійськових армій.
Третій розділ присвячений розвиткові техніки армійської авіації – гелікоптерів та БпЛА. В роботі виокремлено кілька основних особливостей розвитку техніки армійської авіації в досліджуваний період. Перша з них – це брак радикально нових конструкції гелікоптерів. Друга особливість - продовження життєвого циклу гелікоптерів. Третя характерна тенденція – суттєве зниження ролі розвідувальних гелікоптерів. І з цим пов’язана четверта тенденція – впровадження в структури армійської авіації безпілотних літальних апаратів, на які покладаються розвідувальні, а частково – й ударні функції.
У четвертому розділі досліджено участь армійської авіації в збройних конфліктах кінця ХХ – початку ХХІ ст. Встановлено, що більшість операцій характеризувалися оберненою залежністю кількості залучених засобів АА від тривалості операцій.
Досвід бойового застосування армійської авіації в період після завершення Холодної війни показав необхідність коригування способів і прийомів її використання відповідно до специфічних умов і нових загроз.
Важливу роль армійської авіації переконливо підтвердив досвід активної фази Антитерористичної операції на Сході України (2014 р.), коли авіація Сухопутних військ ЗС України стала важливим чинником ведення бойових дій, виконуючи широкий спектр завдань – від транспортних перевезень до вогневої підтримки наземних військ.
Вивчення організаційної та технічної складових еволюції армійської авіації провідних країн світу в нових умовах, застосування її в бойових операціях сприятиме підвищенню ефективності функціонування цього роду військ в Сухопутних військах України.
Дата реєстрації
2025-05-22
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-22 / 2026-07-01
