Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001929, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-06-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Прогнозування розвитку порушень серцево-судинної системи у підлітків з патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту Здобувач Крутенко Наталія Володимирівна, Керівник Шевченко Наталя Станіславівна Опонент Гончарь Маргарита Олександрівна Опонент Гріднєв Олексій Євгенович Рецензент Кот Юрій Григорович Рецензент Яковлева Лариса Миколаївна Опис Мета дослідження – удосконалення діагностики порушень серцево-судинної системи у підлітків з хронічною запальною патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту шляхом визначення інформативних прогностичних предикторів їх розвитку на підставі вивчення регуляторно-адаптивних можливостей серцево-судинної системи, показників системного запалення та фіброзоутворення, вмісту кардіоспецифічних маркерів. Задачі: надати клінічну характеристику захворювань верхніх відділів ШКТ у пацієнтів підліткового віку; вивчити стан ССС з урахуванням варіанту ураження; встановити рівень адаптаційних та регуляторних можливостей ССС; дослідити вміст HIF-2α, HS-cTnI, NT-proBNP, СРП, CTGF, індексів AAR, FIB-4; визначити прогностичні ознаки ризику формування порушень ССС у підлітків з патологією верхніх відділів ШКТ. Матеріали й методи: у дослідженні взяли участь 162 підлітка віком від 10 до 18 років, в тому числі 104 пацієнти і 58 здорових осіб (контроль). Результати: домінували хронічні гастродуоденіти (р < 0,05); деструктивні зміни слизової частіше поєднувалися з ГЕРХ і гіперацидністю; рефлюкс-езофагіт та ДГР – частіше у хлопців. H. Pylori-позитивність виявлена в половині випадків. Симптоми з боку ССС – у 28,9 % пацієнтів; Ехо-КГ: вища частота МАРС, більші діаметри аорти та лівого передсердя у пацієнтів. ХМ ЕКГ: порушення ритму у 72,5 % пацієнтів (р < 0,05), синусова тахікардія у дівчат, недоброякісні аритмії у 14,5 %. Ризик аритмій був вище у пацієнтів старше 15 років із кардіальними скаргами та середньодобовою ЧСС < 70 уд/хв (p < 0,05), незалежно від супутніх захворювань. Високий рівень вихідної симпатикотонії при ерозивно-виразкових ураженнях ШКТ, порушення адаптації та вегетативної регуляції при тривалому перебігу захворювання та ГЕРХ. Рівень HIF-2α – вищій у хворих, осіб чоловічої статі, при ерозивних змінах стравоходу (р < 0,05), корелював з розмірами ЛШ і товщиною міокарду ЛШ та МШП. Вміст HS-cTnI – в межах норми, вищий в групі хворих (р < 0,01); NT-proBNP – у межах норми, вищій при деструктивних змінах слизової ШКТ, наявності скарг з боку серця та змін на ХМ ЕКГ (р < 0,05). AAR і FIB-4 достовірно вищі у юнаків основної групи, в пізньому підлітковому періоді та при ерозивно-виразкових ураженнях слизової (р < 0,05). Рівень CTGF та СРП не мали достовірних відмінностей між підгрупами пацієнтів (р > 0,05). Активація HIF-2α у пацієнтів корелює зі зростанням HS-cTnI у випадках тривалості хвороби понад 3 роки (r=0,59), обтяженого сімейного анамнезу (r=0,33) та ГЕРХ (r=0,66); та зі збільшенням NT-proBNP при тих же факторах (r=0,87; r=0,72; r=0,95), а також за наявності деструктивних уражень слизової, підвищеної кислотної секреції (r=0,90) і аритмій (r=0,84). Регресійні моделі виділили основні прогностичні чинники щодо активації HIF-2α: тривалість процесу, деструктивний варіант ураження слизової, підвищення СРП та β-ЛП (R²=0,94); щодо CTGF: жіноча стать, хронічний гастродуоденіт, недеструктивне ураження (R²=0,35); щодо HS-cTnI: жіноча стать, тривалість захворювання, анемія, підвищений холестерин, амілаза, індекс FIB-4 (R²=0,886); щодо NT-proBNP: тривалість захворювання, ГЕРХ, підвищена кислотність, β-ЛП, СРП, рівень загального білірубіну (R²=0,991). За даними ROC-аналізу: порогові рівні HIF-2α 0,20 і 0,08 ng/mL прогнозують підвищення NT-proBNP у загальній когорті (AUC = 0,714 ± 0,09; 95% CI 0,538–0,890) та при деструктивних ураженнях (AUC = 0,85 ± 0,18; 95% CI 0,50–1,00). NT-proBNP ≥ 43,2 pg/mL прогнозує ризик аритмій (ROC = 0,779 ± 0,027; 95% CI 0,726–0,833), AAR > 1,83 – підвищення HS-cTnI (AUC = 0,77 ± 0,056; 95% CI 0,66–0,88). Наукова новизна: доповнено знання про частоту й патогенетичні механізми порушень з боку серця у підлітків з патологією верхніх відділів ШКТ. Вперше досліджено роль HIF-2α у розвитку порушень з боку серця при запальних захворюваннях верхніх відділів ШКТ. Автономна дисрегуляція супроводжує, але не ініціює залучення міокарду. Вперше отримано дані про вміст кардіоспецифічних маркерів та фактору росту сполучної тканини. Встановлено несприятливі прогностичні чинники, які визначають розвиток гастрокардіального синдрому у пацієнтів з хронічною гастродуоденальною патологією. Розроблено прогностичні моделі ризику коморбідності ССС на фоні хронічного запалення верхніх відділів ШКТ. Практичне значення: отримані результати дозволяють удосконалити ранню діагностику та є важливими для профілактики формування коморбідності з боку серця у підлітків із хронічними захворюваннями верхніх відділів ШКТ. Визначено порогові значення індексу AAR, при якому зростає ризик залучення міокарда, та рівня NT-proBNP щодо ймовірності наявності аритмій у пацієнтів із захворюваннями верхніх відділів ШКТ. Результати впроваджено у лікувально-діагностичний процес і у підготовці здобувачів вищої медичної освіти. Ключові слова: підлітки, хронічний гастродуоденіт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, аритмії, вегетативна дисфункція, холтерівський моніторинг, NT-proBNP, HS-cTnI, HIF-2α, кардіоспецифічні маркери. Дата реєстрації 2025-05-23 Додано в НРАТ 2025-05-23 Закрити