Реєстраційний номер
0825U001944, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
13-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Прогностичні фактори перебігу хронічної мігрені та хронічного головного болю напруги
Здобувач
Букреєва Юлія Володимирівна,
Керівник Кальбус Олександр Іванович
Опонент Дельва Михайло Юрійович
Опонент Товажнянська Олена Леонідівна
Опонент Стоянов Олександр Миколайович
Рецензент Шустерман Тамара Йосипівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена дослідженню клінічних та нейропсихологічних характеристик хронічної мігрені (ХМ) та хронічного головного болю напруги (ХГБН).
У дослідженні представлено розв’язання проблеми прогнозування перебігу ХМ та ХГБН на основі отриманих клініко-неврологічних, клініко-анамнестичних та нейропсихологічних даних обстеження хворих із даною патологією.
У дослідження було включено 61 хворого з верифікованим діагнозом «ХМ» або «ХГБН», згідно до критеріїв Міжнародної класифікації головного болю 3 перегляду, 2018 року, та 18 осіб контрольної групи без хронічного головного болю (ХГБ). Перед залученням до дослідження для кожного учасника проводився аналіз критеріїв включення та виключення, які були розроблені заздалегідь на етапі планування дизайну дослідження.
Усі обстеження, що проводились у рамках даної роботи, були схвалені комісією з питань біомедичної етики Дніпровського державного медичного університету та проведені згідно з письмовою згодою учасників, і відповідно до принципів біоетики, визначених Гельсінською декларацією «Етичні принципи медичних досліджень за участю людей» та «Загальною декларацією про біоетику та права людини (ЮНЕСКО)».
Дисертаційна робота базується на даних комплексного обсерваційного аналітичного дослідження, що включало 79 пацієнтів віком від 22 до 64 років. Медіана віку досліджуваних становила 39,0 (32,5; 44,0) років. У вибірці переважали жінки — 55 осіб (69,6%), тоді як чоловіки складали 24 особи (30,4%).
Усі обстежені учасники дослідження були розподілені на три групи: 1 група - пацієнти з ХМ (n=30), 2 група - пацієнти з ХГБН (n=31) та 3 - контрольна група без ХГБ (n=18). У групі пацієнтів на ХМ було визначено дві підгрупи: ХМ без аури (n=16) та ХМ з аурою (n=14). Діагнози ХГБ були підтверджені згідно критеріям ICHD-3. Контрольні групи вважалися прийнятними, якщо вони не повідомляли про 15 або більше епізодів головного болю (ГБ) за попередній рік.
Наукова новизна отриманих результатів. У представленій роботі вперше виділено комплекс взаємопов’язаних клініко-анамнестичних та нейропсихологічних чинників, що можуть впливати на перебіг ХМ та ХГБН.
На основі даних комплексного аналізу результатів клініко-анамнестичного, неврологічного та нейропсихологічного дослідження розроблено прогностичну модель перебігу ХМ та ХГБН, де визначено високу прогностичну цінність показників HIT-6, ВАШ, компонентів ОМГ та NDI у розрізненні між ХГБН та ХМ.
У дослідженні вперше статистично описано тригери ГБ, з уточненням їхнього розподілу серед пацієнтів із ХМ та ХГБН.
Досліджені специфічні кореляції між частотою коморбідних станів у пацієнтів із ХМ та ХГБН, що відкриває нові перспективи для розуміння патофізіологічних механізмів хронічних первинних цефалгій. Особливо виділяється зв’язок патологій ШКТ з наявністю аури у пацієнтів із ХМ.
Виявлено сильний прямий кореляційний зв’язок між компонентами болю (ОМГ) та показниками тривоги і депресії (HADS), що підкреслює важливість урахування психоемоційних факторів у діагностиці та виборі терапевтичних стратегій ХГБ.
На основі отриманих у дослідженні даних, створено удосконалений алгоритм діагностики ХМ та ХГБН, який комбінує результати обраних опитувальників і шкал, забезпечуючи більш чітку диференціацію між ХМ і ХГБН, у випадку стертої клінічної картини хронічної первинної цефалгії.
Теоретична та практична цінність роботи. Отримані результати дослідження розширюють існуючі наукові уявлення про перебіг, патогенетичні механізми та клінічні особливості хронічних первинних цефалгій, зокрема мігрені та ГБН, шляхом визначення зв’язків між компонентами сприйняття болю та психоемоційними факторами. Виявлені специфічні тригери ГБ та демографічні фактори ризику мають вагомий внесок у розуміння впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на розвиток ХГБ.
Обґрунтовано доцільність проведення поглибленого клініко-анамнестичного дослідження хворих на ХМ та ХГБН та використання HIT-6, ВАШ, ОМГ, NDI для додаткової діагностики та/або диференціації ХМ і ХГБН.
Доведена необхідність впровадження поглибленого психодіагностичного обстеження хворих на ХМ та ХГБН з метою своєчасного виявлення та корекції психоемоціних порушень, які є вкрай поширеними у даної категорії хворих.
Розроблений алгоритм диференційної діагностики ХМ та ХГБН може бути використаний у клінічній практиці для вдосконалення діагностики первинних цефалгій, підвищення її точності й об’єктивності
Дата реєстрації
2025-05-26
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-26 / 2026-07-01
