Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001958, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 28-05-2025 Статус Захищена Назва роботи Архітектурно-планувальна організація вертикальних рослинницьких господарств Здобувач Жданова Ярина Ігорівна, Керівник Дорохіна Ганна Ігорівна Керівник Сенан Салінас Хорхе Хорхе Опонент Павленко Тетяна Олександрівна Опонент Бордун Марина В’ячеславівна Рецензент Брідня Лариса Юріївна Рецензент Кравченко Ірина Леонідівна Опис Дисертацію присвячено архітектурно-планувальній організації вертикальних рослинницьких господарств. Основна мета дослідження — розробити теоретичні та практичні засади формування екологічно сталих, архітектурно ефективних і функціонально адаптивних агропромислових будівель у межах міського середовища. Актуальність теми обумовлена необхідністю пошуку нових архітектурних рішень для забезпечення продовольчої безпеки, підвищення ефективності міського агровиробництва та зменшення негативного впливу на довкілля. У роботі систематизовано наукові підходи й світовий досвід реалізації вертикальних ферм, виявлено основні просторові недоліки та технічні виклики сучасних реалізацій, які зумовлені відсутністю комплексної архітектурної моделі проєктування таких будівель, а також високим рівнем викидів парникових газів системи через технологічні особливості даного типу агропромислового об’єкта. На основі цих напрацювань запропоновано класифікацію вертикальних агрооб’єктів, а також уточнено природні, техногенні та соціально-економічні чинники, що впливають на їх формування. Дослідження базується на міждисциплінарному підході до формування архітектурної структури вертикальних ферм, що поєднує розробку принципів цілісного проєктування, систему імплементації еко-сталих циркулярних стратегій та ієрархічну модель організації, яка розглядає об’єкт дослідження на трьох рівнях: містобудівному, об'єктному та просторовому. Основоположні принципи архітектурного проєктування умовно поділено на дві групи: «економічної ефективності» та «цілісності й гармонізації». Перша група охоплює принципи зовнішнього доповнення, економії та збереження ресурсів, а також економії часу й простору. Вони спрямовані на забезпечення раціональності проєктних рішень, еко-сталість, довговічність і функціональну гнучкість системи. Друга група зосереджена на засадах контекстуалізму, симбіозу функції та форми, ототожнення конструкції й форми, гармонізації об’ємно-просторових і фасадних рішень, а також імплементації новітніх технологій. Ці принципи сприяють цілісності архітектурного образу, високій естетичній якості та злагодженій інтеграції вертикальних господарств у міське середовище. З метою скорочення викидів парникових газів системи запропоновано еко-стійкі прийоми формування функціонально-планувальних, просторових і технологічних рішень, що базуються на засадах циркулярної економіки. Відповідно, розроблено архітектурні рішення для раціоналізації енергоспоживання та використання виробничих потоків у вертикальних господарствах, що передбачають розміщення будівлі з урахуванням транспортної доступності до джерел вторинної сировини, влаштування відокремлених функціональних зон для обробки й зберігання відходів, інтеграцію фотоелектричних фасадних систем та застосування спеціалізованого інженерного обладнання для відновлення залишкових ресурсів. На рівні «місто» розроблено універсальну структурно-графічну модель організації мережі вертикальних господарств, засновану на економічних засадах створення системи закладів продовольчого постачання. Вона передбачає пріоритетне розташування ферм чотирьох рівнів обслуговування — міського, міжрайонного, районного та локального, операційні та архітектурні параметри яких запропоновано з урахуванням соціально-економічних потреб міського середовища. На рівні «об’єкт» встановлено перелік базових функцій вертикальних ферм відповідно до багаторівневої системи міського обслуговування, проведено диференціацію об'єктів за розширеним, базовим і мінімальним набором приміщень. Надано рекомендації щодо функціонально-планувальної організації будівель різної поверховості, що узгоджені з особливостями технологічного процесу. На рівні «простір» запропоновано методи розрахунку просторових параметрів вертикальних господарств на основі характеристик культиваційного обладнання та виробничої потужності об'єкта. Встановлено, що приміщення вирощування займають близько половини загальної площі будівлі, а використання багатоярусного обладнання дозволяє підвищити ефективність архітектурних рішень завдяки зменшенню площі та будівельного об’єму за збереження операційної продуктивності ферми. Розроблені напрацювання сприяють підвищенню ефективності організації вертикальних ферм, зниженню екологічного навантаження та формуванню якісного архітектурного середовища. Результати дослідження можуть стати основою для розробки методологічного та нормативно-правового забезпечення проєктування вертикальних агропідприємств. Дата реєстрації 2025-05-26 Додано в НРАТ 2025-05-26 Закрити