Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001980, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-05-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Господарсько-правове забезпечення банківської діяльності в екстраординарні періоди в Україні. Здобувач Злепко Назар Іванович, Керівник Задихайло Дмитро Вітольдович Опонент Подцерковний Олег Петрович Опонент Рєзнікова Вікторія Вікторівна Рецензент Матвєєва Анастасія Володимирівна Рецензент Остапенко Юлія Ігорівна Опис Дисертація присвячена дослідженню особливостей господарсько-правового забезпечення банківської діяльності в екстраординарні періоди в Україні. В ній розглянуто історичні аспекти розвитку інституту екстраординарного правового режиму, надано визначення феномену екстраординарного правового режиму, проаналізовані спеціальні правові режими реалізації банківської діяльності за законодавством України та здійснено порівняльний аналіз відповідними режимами в зарубіжних країнах, обґрунтована суспільна необхідність інституалізації кола спеціальних правових режимів банківської діяльності, досліджено господарсько- правові засоби та елементи спеціальних режимів банківської діяльності, сформульовані пропозиції та рекомендації для подальшого розвитку господарського та банківського законодавства з цих питань. Екстраординарні періоди в економічному житті, як-от кризи або суспільні потрясіння, здатні значно вплинути на стабільність і цілісність економічної системи, часто потребуючи введення спеціальних правових режимів для захисту основних засад її функціонування. У таких умовах державне регулювання стає вирішальним засобом для утримання системи від руйнування: воно може посилити державний контроль, встановити додаткові обмеження, змінити порядок функціонування, та надати нові інструменти для швидкого реагування на загрози. Державна політика стає більш гнучкою, коригуючи стандартні алгоритми управління для підтримки найбільш вразливих галузей, використовуються диференційовані підходи, зокрема тимчасові заходи, які можуть швидко адаптуватися залежно від динаміки загроз. Таким чином, спеціальні правові режими дозволяють державі забезпечити функціональний результат навіть у складних умовах, зберігаючи єдність системи і відповідаючи на кризові явища з мінімальними втратами для економіки та суспільства. Автором обґрунтовано, що екстраординарні умови, що вимагають корекції функціонування державної системи, можна класифікувати за типом і джерелом загроз на: економічні (наприклад, фінансова криза), політичні (конфлікти або зміни влади), екологічні (стихійні лиха), соціальні (масові протести) та змішані типи (комбіновані загрози). Ступінь (масштаб) реагування держави формується залежно від рівня загрози. У відповідь на загрозу держава може вносити зміни в звичайний режим, зміщуючи акценти політики (як, наприклад, посилення фінансового нагляду в економічній кризі), або ж впроваджувати нові заходи через законодавчі акти. У критичних випадках держава запроваджує повноцінний екстраординарний правовий режим, який передбачає суттєві зміни в управлінських механізмах. Такий підхід дозволяє враховувати унікальні потреби, що виникають у кризових ситуаціях, і забезпечувати адаптивність державного регулювання. Автором запропоновано авторське визначення екстраординарного правового режиму та досліджені його особливості. У дисертації екстраординарний правовий режим розглядається як особлива юридична конструкція, спрямована на забезпечення оперативного й ефективного реагування на надзвичайні ситуації, які загрожують суспільному порядку, державному суверенітету або економічній стабільності. Цей режим відрізняється від звичайного (ординарного) своїми метою, змістом і механізмом. Мета екстраординарного режиму полягає в збереженні та стабілізації суспільного порядку й захисті ключових функцій держави в умовах надзвичайної ситуації для подальшої трансформації в звичайний правовий режим. Зміст режиму охоплює комплекс спеціальних засобів державного регулювання, що дозволяють органам влади діяти в розширених або спрощених межах правового впливу. Це може включати надання особливих повноважень уряду або окремим державним установам, можливість застосування обмежень прав громадян та створення інструментів для адаптації законодавчої бази під нові обставини. Механізм введення та реалізації режиму визначається через: чіткий суб'єктний склад, порядок і підстави введення й скасування, додаткові реєстраційні та дозвільні процедури тощо. Таким чином, екстраординарний режим складає комплексну правову основу для оперативного управління в надзвичайних ситуаціях, передбачаючи всі необхідні аспекти для швидкого переходу від звичайного до кризового управління. Автор доводить, що екстраординарні правові режими в банківській діяльності повинні спиратися на принцип законності, щоб забезпечити належний правовий порядок у кризових умовах. Це означає, що органи влади, зокрема Національний банк України (НБУ), мають діяти виключно в рамках, передбачених Конституцією та законами України. Відповідно регламентація його імперативних функцій повинна бути на підставі закону, в межах наданих повноважень та у законодавчо визначений спосіб, оскільки чітке юридичне закріплення спеціальних повноважень дозволяє уникнути свавілля, а також гарантує можливість прогнозування суб’єктами правовідносин своєї поведінки в умовах екстраординарної ситуації. Дата реєстрації 2025-05-27 Додано в НРАТ 2025-05-27 Закрити