Реєстраційний номер
0825U001983, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-06-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Феноменологічний підхід до розв’язання біоетичних проблем в міждисциплінарному контексті
Здобувач
Петращук Мирослава Олександрівна,
Керівник Рупташ Ольга Василівна
Опонент Васильєва Ірина Василівна
Опонент Бойченко Наталія Михайлівна
Опонент Мартич Руслана Василівна
Рецензент Григорків-Коротчук Ірина Романівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене розгляду феноменологічного підходу в біоетиці. Досліджується потенціал феноменології як методологічної та концептуальної основи для осмислення та розв’язання етичних проблем у медицині та охороні здоров’я. У роботі розглянуто такі ключові теми, як тілесність, що розглядається не тільки і не стільки як біологічна даність, а як первинний спосіб буття–у–світі, здоров’я, хвороба, нездужання як різні модуси переживання власного тіла та світу; моторошний досвід як феномен втрати звичного відчуття приналежності до світу; біль та страждання як фундаментальні аспекти людської екзистенції, зокрема.
Здійснено феноменологічний аналіз ціннісно–світоглядних та етичних дилем, пов’язаних з початком та кінцем життя, зокрема таких дискусійних медичних втручань, як евтаназія та аборт. Окремо розглянуто етичні аспекти трансплантації органів як складного процесу, що провокує складні питання ідентичності, цілісності тіла та ставлення до смерті. Обґрунтовано значення феноменологічного підходу як інструменту гуманізації медицини, зокрема як способу подолання герменевтичної несправедливості.
Перший розділ дисертації присвячено аналізу теоретичних підмурків феноменологічного підходу в біоетиці. Розкрито сутність феноменології як філософського напряму, досліджено її ключові принципи та проаналізовано можливості їхнього застосування для осмислення та розв’язання складних морально–етичних колізій, що неминуче виникають у складному просторі сучасної медичної практики. Розглянуто основні інтерпретаційні визначення феноменології у сучасній біоетичній парадигмі. Визначено основні підстави для критики феноменологічного підходу до біоетики, його недоліки, обмеження та можливості їх подолання.
У другому розділі окреслено основи феноменологічного аналізу тілесності як відправної точки для дослідження ключових тем біоетики. Досліджено, як феноменологічна дистинкція між живим тілом (Leib) як суб’єктивно пережитим та фізичним тілом (Körper) як об’єктом наукового дослідження створює важливий контекст для переосмислення відмінностей між здоров’ям, хворобою та нездужанням як різними модусами тілесного досвіду. У цьому розділі також досліджено інтерпретації моторошного досвіду (Unheimlichkeit) та визначено його як феномен втрати відчуття приналежності до звичного світу. Розглянуто феномени біль та страждання у контексті взаємодії феноменології та біоетики.
У прикінцевому третьому розділі дисертаційного дослідження теоретично випробовувано спроможність феноменологічного підходу сприяти гуманізації медицини. Гуманістичний потенціал феноменології увиразнено в роботі через аналіз таких ключових тем, як початок та кінець життя у феноменологічній перспективі; екзистенційне значення буття–до–смерті; феноменологічна критика технологізації медицини як можливої причини відчуження пацієнта; сутність емпатії як такої здатності, завдяки якій ми здатні розуміти інших, залишаючись в межах власного досвіду; феномен герменевтичної несправедливості та важливість концепції життєвого світу (Lebenswelt) у медичному контексті.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю реалізації міждисциплінарного підходу до осмислення та розв’язання біоетичних проблем, зростаючим науковим інтересом до феноменології, актуальністю гуманізації медицини в умовах її дедалі більшої технологізації, етичними викликами, породженими сучасними біотехнологіями. Актуальність також обґрунтована безпосередньо трагічним контекстом розв’язаної росією війни в Україні, що особливо гостро ставить питання про життя, страждання, біль та смерть.
Мета дисертаційного дослідження – комплексне розкриття потенціалу феноменологічного підходу для осмислення та розв’язання біоетичних проблем у міждисциплінарному контексті, що об’єднує філософію, медицину, етику та інші суміжні галузі знання.
Завдання дослідження: проаналізувати теоретико–методологічні засади феноменології та розкрити її евристичні можливості для застосування в біоетиці; дослідити ключові теми, що об’єднують біоетику та феноменологію, такі як тілесність, здоров’я, хвороба, нездужання, моторошний досвід, біль та страждання; розкрити потенціал феноменологічної біоетики як інструменту гуманізації медицини крізь призму проблем, пов’язаних з народженням, життям, смертю, вразливістю, емпатією, герменевтичною несправедливістю та концепцією життєсвіту у біомедичному контексті.
Дата реєстрації
2025-05-28
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-28 / 2026-07-01
