Реєстраційний номер
0825U001997, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-07-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Формування продуктивності сої за різного удобрення в польовій сівозміні на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України
Здобувач
Яровий Ярослав Олегович,
Керівник Господаренко Григорій Миколайович
Опонент Іваніна Вадим Віталійович
Опонент Правдива Людмила Анатоліївна
Рецензент Рассадіна Ірина Юріївна
Рецензент Черно Олена Дмитрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Уманський національний університет
Опис
Результати досліджень свідчать, що найбільше врожайність насіння сої змінюється від погодних умов та удобрення. Найменше від застосування інокуляції. У середньому за три роки досліджень врожайність збільшується від 2,50 до 3,03 т/га за внесення N30 і до 3,19 т/га за внесення N60. Застосування повного мінерального добрив в дозі N30P30K30 збільшує цей показник до 3,20 т/га або на 6 %, а N60P60K60 – до 3,40 т/га або на 7 % порівняно з азотними системами.
Застосування інокуляції сприяє збільшенню врожайності на 0,38–0,41 т/га залежно від варіанту досліду. При цьому таку тенденцію встановлено впродовж усіх років дослідження.
Урожайність насіння сої значно змінюється залежно від погодних умов року дослідження про, що свідчить низький індекс стабільності – 0,36–0,40. Встановлено, що застосування N30 збільшує врожайність насіння сої до 3,92 т/га в 2023 р. Застосування N30P30K30 забезпечує збільшення її до 4,32 т/га. За умови застосування подвійної дози азотних добрив врожайність становить 4,15–4,61 т/га. Проведення інокуляції насіння перед сівбою забезпечує отримання 0,54–0,60 т/га насіння порівняно з ділянками без добрив.
Найменше врожайність зростає від застосування фосфорних і калійних добрив. Варіанти з неповним поверненням фосфорних і калійних добрив достовірно не знижують урожайність насіння порівняно з повним мінеральним добривом.
Внесення азоту в дозі 30 кг/га дають незначне підвищення вмісту білка в порівнянні з контролем – 38,3 %. Це демонструє позитивний вплив азотних добрив, але без суттєвих змін порівняно з інтенсивними схемами удобрення. Внесення азоту в дозі 60 кг/га забезпечує значне підвищення вмісту білка – 39,0 %, що вказує про більший вплив азоту на синтез білка. Внесення фосфору та калію в дозі по 60 кг/га забезпечує результати схожі з контролем – 38,0 %, що свідчить про незначний вплив фосфорних і калійних добрив на вміст білка порівняно з азотом. Азот разом з калієм має більш позитивний вплив на синтез білка. Комбінація азоту і калію по 60 кг/га кожного зумовлює формування вмісту білка на рівні 39,1 %. Комбінація азоту і фосфору по 60 кг/га підвищує вміст білка до 39,1 %, що свідчить про позитивну взаємодію азоту і фосфору.
Застосування добрив значно впливало на господарське винесення азоту з урожаєм насіння та стебел сої. У середньому за три роки господарське винесення азоту збільшувалось від 159,6 кг/га у варіанті без добрив до 193,5–210,0 кг/га за азотних систем і до 206,7–226,6 кг/га за внесення повного мінерального добрива. При цьому азотна складова повного мінерального добрива найбільше впливала на цей показник.
Застосування парних комбінацій основних елементів живлення та варіантів досліду з неповним поверненням фосфорних і калійних добрив або обох їх видів, забезпечувало незначне зменшення господарського винесення азоту порівняно з повним мінеральним добривом.
Найменше на господарське винесення впливало застосування фосфорно-калійної системи удобрення, оскільки він збільшувався лише на 8 % порівняно з ділянками без добрив.
Необхідно відзначити, що господарське винесення азоту з урожаєм насіння та стебел також сильно змінювалось від погодних умов року дослідження. Так, у 2023 р. господарське винесення азоту змінювалось від 236,3 до 317,9 кг/га, у 2022 р. – від 153,0 до 253,2, а в 2024 р. – від 89,7 до 108,8 кг/га залежно від варіанту досліду. Очевидно, що різний рівень урожаю насіння та стебел зумовлює великий діапазон зміни господарського винесення.
Проведення інокуляції підвищувало господарське винесення азоту з урожаєм насіння та стебел.
Окупність 1 кг N + Р2О + К2О істотно змінюється (від 1,5 до 17,7 кг насіння) і була найвищою за внесення під сою лише азотних добрив. За внесення повного мінерального добрива у різних поєднаннях основних елементів живлення цей показник становить 4,5–7,0 кг насіння і був найбільшим за половинної дози добрив від виробничого контролю (варіант досліду N30P30K30).
Чистий енергетичний дохід у проведеному досліді у межах від 3,2 до 4,9 ГДж/га і, отже, не покривав енерговитрати на застосування добрив, про що свідчить показник коефіцієнта енергетичної ефективності.
З економічного погляду найбільш доцільним у середньому за роки проведення досліджень є внесення під сою N30–60 як з проведенням інокуляції насіння бульбочковими бактеріями, так і без неї – умовно чистий дохід відповідно становив 8,0–10,3 тис. грн/га.
Найвищим індекс комплексного оцінювання за внесення під сою лише азотних добрив у дозі 30 і 60 кг/га д. р. – відповідно 0,77 і 0,78.
В умовах Правобережного Лісостепу на чорноземі опідзоленому для отримання високого врожаю насіння сої з урахуванням економічної, агрохімічної, енергетичної ефективності та інтенсивності балансу основних елементів живлення в ґрунті застосовувати N30P30K30 за умови вирощування після пшениці озимої в чотирипільній сівозміні.
Дата реєстрації
2025-05-28
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-28 / 2026-07-01
