Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002002, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 04-07-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Психологічні особливості смислової кризи особистості та її подолання. Здобувач Кононенко Кирило Олексійович, Керівник Родіна Наталія Володимирівна Опонент Данилюк Іван Васильович Опонент Луньов Віталій Євгенійович Рецензент Кіреєва Зоя Олександрівна Рецензент Коваль Ганна Шаміліївна Опис Дисертаційне дослідження присвячене вивченню проблеми психологічних особливостей смислової кризи особистості та її подолання. У контексті сучасного українського суспільства, коли людина змушена перебувати в умовах невизначеності та ризику, відбувається активний пошук нових механізмів адаптації до кризових ситуацій та гострого стресу, отже актуальність досліджуваної проблеми щодо пошуку смислу власного життя стає особливо гострою. Військовий стан та викликані ним економічні, соціальні, психологічні та інші наслідки війни акцентують увагу на дослідженнях структури особистості, яка переживає смислову кризу, до якої призвели травматичні події життя. Особливо гостро стоїть питання подолання цієї смислової кризи. За результатами дисертаційної роботи здійснено детальну теоретичну концептуалізацію та подальше емпіричне дослідження феноменів «смислова криза особистості» та «подолання смислової кризи особистості». Під час дослідження було проаналізовано сучасний стан досліджень смислової кризи особистості та її подолання; визначено методологічні принципи вивчення смислової кризи, обґрунтувано її теоретичну модель та сформовано психодіагностичний інструментарій для емпіричної верифікації моделі; проаналізовано вплив соціально-демографічних показників на особливості смислової кризи особистості та її подолання; досліджено особистісні особливості смислової кризи особистості та її подолання; виконано емпіричну верифікацію системної моделі психологічних особливостей смислової кризи особистості та її подолання. Результати проведеного дослідження підтвердили ефективність реалізації поставлених завдань і надали наукове підґрунтя для обгрунтованих висновків. Проведено теоретичний аналіз основних засад досліджень психологічних особливостей смислової кризи особистості та її подолання та показано, що криза особистості - це стан, що виникає, коли людина стикається з проблемою, яку не може вирішити звичними способами. Це може бути пов'язано зі зміною життєвих ролей, втратою сенсу життя або травматичними подіями. Визначено, що смислова криза особистості це складний психологічний стан, який виникає внаслідок неможливості реалізації ціннісно-смислових орієнтацій в житті людини та характеризується підвищеним рівнем екзистенційної тривоги, зниженням життєстійкості та негативним впливом стресу на структуру особистості. Визначено методологічні принципи вивчення смислової кризи особистості, а саме: загальні принципи системного підходу; принципи цілісності, єдності та взаємодетермінованості зовнішнього і внутрішнього в системогенезі психічної діяльності та розвитку; підходи до системного дослідження психологічних феноменів; саноцентричний підхід; уявлення про стрес та адаптацію; уявлення про сенс життя, про смислові кризи особистості та концепції копінг-поведінки. Обгрунтовано теоретична модель смислової кризи особистості та її подолання, сформовано психодіагностичний інструментарій для емпіричної верифікації розробленої моделі. Модель емпіричного дослідження смислової кризи особистості та її подолання складається з наступних підсистем: Підсистема «Екзистенційна тривога»; Підсистема «Життєстійкість особистості»; Підсистема «Ціннісно-смислові орієнтації»; Підсистема «Структура особистості»; Підсистема «Соціально-демографічні показники». Проведено емпіричне дослідження у період з 2022 по 2024 рр. В дослідженні взяло участь 118 волонтерів, з яких жінок 68 осіб, а чоловіків 50 осіб. Віковий діапазон випробуваних становить від 18 до 56 років з середнім віком 34 роки. Доведено, що жінки середнього віку з вищою освітою частіше залучаються до волонтерської діяльності. Визначено, що в умовах війни особистість відчуває значний рівень екзистенційної тривоги, що пов'язано з екстремальними умовами життя та роботи. Тривога визначено нами у таких видах: страх смерті, самотності, втрати ідентичності та сенсу життя. Війна як екстремальний соціальний контекст значно посилює ці прояви. Найвищий рівень екзистенційної тривоги пов’язано з безпосередньою загрозою життю. Страх втрати сенсу також має високий рівень, що свідчить про пошуки волонтерами більш глибокого сенсу своєї діяльності в умовах війни. Страх самотності має підвищений рівень, що пов'язано з ізоляцією та емоційним виснаженням. Страх втрати ідентичності є менш вираженим, що свідчить про зміцнення ідентичності через волонтерство. Виявлено, що особистості мають високий рівень життєстійкості, активно беруть участь у соціальному житті, мають чіткі цілі та соціальні зв'язки. Досліджувані вірять у свої можливості впливати на ситуацію, обережні у своїх діях та здатні ефективно долати стресові ситуації, що надає їм відчуття сенсу життя, зміцнює їх соціальні зв'язки та розвиває навички подолання труднощів. Оптимізм, віра в себе, емпатія сприяють їх високій життєстійкості. Визначено, що досліджувані найчастіше використовують копінг-стратегію "Фокусування на позитиві", намагаючись знаходити позитивні моменти в складних життєвих ситуаціях. Дата реєстрації 2025-05-28 Додано в НРАТ 2025-05-28 Закрити