Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002007, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-06-2025 Статус Захищена Назва роботи Ремоделювання нирок щурів після впливу повітряної ударної хвилі. Здобувач Каграманян Альона Камоївна, Керівник Кошарний Володимир Михайлович Опонент Маєвський Олександр Євгенійович Опонент Герасимюк Ілля Євгенович Рецензент Козлов Сергій Володимирович Рецензент Шаторна Віра Федорівна Опис Метою нашої наукової роботи стало дослідження ремоделювання паренхіми нирок щурів після впливу повітряної ударної хвилі в гострий — на першу добу, ранній — на сьому добу та пізній період — на чотирнадцяту добу за допомогою загально морфологічних, гістологічних та лабораторних методів. Об’єктом наукової роботи стали 100 лабораторних статевозрілих щурів, які були розділені на 3 дослідні групи і група контролю: (1) контрольна група — зразки нирок лабораторних щурів, що не зазнавали впливу повітряної ударної хвилі — 25 зразків; (2) група — перша доба — гострий період, після дії повітряної ударної хвилі — 25 зразків; (3) група — сьома доба — ранній період, після дії повітряної ударної хвилі — 25 зразків, (4) група — чотирнадцята доба — пізній період, після дії повітряної ударної хвилі — 25 зразків. Щури були об’єктами ударно-хвильовому впливу на паренхіму нирок, яких виводили з експерименту в першу добу, через сім та чотирнадцять діб після отримання ними змодельованої травми впливу повітряної ударної хвилі. Після виведення з експерименту проводили морфологічні, анатомічні, гістологічні та лабораторні методики в дослідженні ремоделювання нирок щурів після ударно-хвильового впливу. Була отримана модель впливу повітряної ударної хвилі та визначені умови дії цієї ударної травми на паренхіму нирок щура та структури складових нефрону в різні періоди — гострий, ранній та пізній. Уперше проведено комплексне морфологічне, гістологічне та лабораторне дослідження тонкої організації структурних компонентів складових нефрону нирок — ниркових тілець, звивистих і прямих (тонких) канальців щурів після ударної хвилі в різні терміни тривалості впливу. Була отримана модель травми нирок щурів та результати її можливої корекції з урахуванням певного терміну тривалості впливу поверхневої ударної хвилі. Визначено морфологічні феномени, що свідчать про вплив повітряної ударної хвилі на ремоделювання тканини нирок щурів та було простежено зміни, які відбуваються на рівні складових нефрону ниркових тілець та тубулярного апарату канальців, які мають відображення і характерні зміни в показниках лабораторних результатів — аналізу сечі та периферичної крові — ниркового комплексу, у різні періоди після впливу — гострий, ранній та пізній. У результаті проведених досліджень було виявлено загальні закономірності змін, які відбуваються після впливу ударної хвилі в паренхімі нирок щурів та структурних складових нефрону — ниркових тільцях та канальців проксимального та дистального відділів — у гострий період — на першу добу, у ранній період — на сьому добу та пізній період — на чотирнадцяту добу, за умови яких виникає ушкодження, що супроводжується, насамперед, судинними порушеннями та набряком. Так, вплив поверхневої ударної хвилі на тканину нирок спричиняє виразкові порушення гемоциркуляторного русла, особливо в гострий період на першу добу, які мають агресивний та виразковий, проте зворотній характер проявів у вигляді крововиливів, який зменшувався в ранній період — на сьому добу, але в пізньому періоді — на чотирнадцяту добу. Зазначені травматичні наслідки в пізній період хоча й мали дистрофічний і деструктивний характер проявів, але крововиливи були майже непомітні. У дослідженні були простежені взаємозв’язки структури та функції в прояві змін анатомо-фізіологічних особливостей будови нефрону та його функціональної активності, що мало відображення в лабораторних результатах — загальному аналізу сечі та біохімічних показниках крові. Ці зміни відбувалися найбільш виразно в першу добу, зменшувалися на сьому добу та були майже непомітні на чотирнадцяту добу порівняно з контрольною групою. За допомогою лабораторного методу були досліджені результати загального аналізу сечі. Упродовж усіх періодів, ми спостерігали: протеїнурію, еритроцитурію та трипельфосфатурію. На першу добу ці показники були найбільшими, на сьому — показники лабораторних змін було зменшено, а на чотирнадцяту — вони, майже, не відрізнялися від показників контрольної групи. У біохімічному аналізу ми простежили показники креатиніну та загального білка у всіх експериментальних групах, які були більш агресивні в першій добі: підвищений креатинін та гіпопротеїнемія; менш — на сьому добу та зовсім непомітні порівняно з показниками контрольної групи — на чотирнадцяту добу після змодельованої травми. Дата реєстрації 2025-05-28 Додано в НРАТ 2025-05-28 Закрити