Реєстраційний номер
0825U002012, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-06-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Виконання судових рішень немайнового характеру
Здобувач
Будько Валентин Степанович,
Керівник Верба Ольга Богданівна
Опонент Цебенко Соломія Богданівна
Опонент Сеник Світлана Василівна
Рецензент Мелех Любомира Володимирівна
Рецензент Ковалів Мирослав Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський державний університет внутрішніх справ
Опис
Дисертація є першим в українській правничій науці комплексним дослідженням теоретичних засад і практичних особливостей виконання судових рішень немайнового характеру, а також проблем ефективності механізму їх реалізації, що, відповідно, містить пропозиції стосовно удосконалення законодавства про виконавче провадження та практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності примусового виконання таких рішень.
Дисертаційне дослідження складається із трьох розділів. У першому розділі, присвяченому загальній характеристиці судових рішень немайнового характеру, констатовано умовність поділу судових рішень на немайнові, майнові та зобов’язальні, що зумовлено відсутністю законодавчих дефініцій та критеріїв, взаємопроникненням правових вимог, метою класифікації, складністю розмежування матеріального й нематеріального та еволюцією доктрини й практики.
Запропоновано визначати правову природу судових рішень (майнових, немайнових, зобов’язального характеру) за такими основними критеріями: сутність спірних правовідносин, спосіб захисту прав, характер блага, що є об’єктом спору, та безпосереднього впливу рішення на майновий стан сторін.
Другий розділ присвячено аналізові функціонування вітчизняного механізму примусового виконання судових рішень немайнового характеру у світлі міжнародних стандартів, зокрема практики ЄСПЛ щодо забезпечення виконання рішення як складової права на справедливий суд та відповідних конституційних гарантій. Констатовано обмеженість та фрагментарність застосування судами інституту кримінальної відповідальності за невиконання судових рішень з переважанням виправдувальних вироків через складність доведення усіх елементів складу злочину, особливо прямого умислу та реальної можливості виконання, на чому наголошує Верховний Суд. Визначено основні проблеми невиконання рішень немайнового характеру, зокрема пасивне, практично неможливе та активне невиконання (імітацію). Підкреслено пріоритет забезпечення ефективного виконання судових рішень над покаранням боржника, що робить акцент на кримінально-правових санкціях недоцільним через високий поріг доказування та відсутність гарантії поновлення порушеного права особи. Обґрунтовано доцільність запозичення досвіду зарубіжних країн, зокрема Німеччини, щодо застосування більш дієвих механізмів примусу.
У третьому розділі на основі аналізу чинного законодавства, судової практики викладено пропозиції щодо удосконалення механізму примусового виконання судових рішень в окремих категоріях справ. Так, у справах про відібрання дитини та забезпечення побачення з нею запропоновано законодавче закріплення обов’язкової участі психолога у виконавчих діях, запровадження індивідуального плану виконання з урахуванням інтересів дитини, скорочення строків судового розгляду, а також розширення кола суб’єктів, уповноважених на звернення до суду. Обґрунтовано доцільність запровадження медіації, посилення відповідальності за невиконання рішень та цифровізації процедур. Розроблено концептуальну модель міжвідомчої взаємодії та захисту прав дитини в умовах виконання рішень немайнового характеру.
Дата реєстрації
2025-05-29
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-29 / 2026-07-01
