Реєстраційний номер
0825U002016, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-06-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Диференціація кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення
Здобувач
Лященко Володимир Леонідович,
Керівник Балобанова Дар'я Олександрівна
Опонент Загиней-Заболотенко Зоя Аполлінаріївна
Опонент Сень Ірина Зеновіївна
Рецензент Газдайка-Василишин Ірина Богданівна
Рецензент Авраменко Олексій Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський державний університет внутрішніх справ
Опис
Пропонується залишити у визначенні перелік «безумовно корупційних» кримінальних правопорушень, конститутивними ознаками складів яких є ознаки корупційних посягань: зловживання службовим становищем у широкому смислі та наявність неправомірної вигоди як мети, предмету чи засобу вчинення правопорушення. Проблема соціально-правової обґрунтованості диференціації кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення розглянуто у двох площинах: зовнішній та внутрішній. Диференціація першого рівня – зовнішня – виокремлення з-поміж всіх кримінальних правопорушень саме корупційних з метою встановлення щодо них специфічного правового режиму реагування держави на їх вчинення. Другий рівень, або внутрішня диференціація – застосування доступних та традиційних критеріїв, прийомів та засобів такої діяльності щодо корупційних кримінальних правопорушень. Засобами диференціації кримінальної відповідальності, які відображено у положеннях Загальної частини КК, є нормативні положення, які передбачають обставини застосування: 1) загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності; 2) спеціальних правил призначення покарання; 3) різновидів звільнення від покарання та його відбування, заміни покарання більш м’яким; 4) особливостей кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх; 5) зняття та погашення судимості. Корупційні кримінальні правопорушення мають свою особливість у практично кожному з названих засобів. У Загальній частині КК України повинні залишитися загальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності із тими умовами, які характерні для певних груп кримінальних правопорушень (умисних чи необережних, їх видів залежно від ступеня тяжкості, без винятків для певних видів правопорушень, виокремлених за кримінологічними ознаками). Запропоновано зберегти спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінки, які визначаються у статтях Особливої частини КК України. Констатовано, що корупційні кримінальні правопорушення виступають «негативною» умовою для призначення більш м’якого покарання, ніж передбаченого законом (ст. 69 КК України). Проаналізовано положення ст. 69-2 КК України, описано диференціювальний «ланцюг» потенційної кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у розглядуваному контексті. Оцінюючи нормативно-правове регулювання звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості, зроблено висновок, що матеріально-правові підстави застосування заходу кримінально-правового впливу на особу, винну у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ч. 3 ст. 3 КК України повинні визначатися безпосередньо у КК. Перенесення матеріально-правових норм у процесуальне законодавство не виправдане і підлягає виправленню. Підсумовано, що загальні для всіх кримінальних правопорушень засоби диференціації кримінальної відповідальності не повною мірою можуть бути застосовані до осіб, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення. Їх вчинення виступає «негативною» умовою щодо практично всіх заохочувальних заходів кримінально-правового впливу, які виступають засобами диференціації відповідальності. В одних випадках – їх застосування не допускається (ст.ст. 45-48, 69, 74, 75, 79, 91 КК України), в інших – обмежується і ускладнюється (ст.ст. 81, 82, 86, 87 КК України). Визначення поняття корупційного кримінального правопорушення законодавець розмістив у Загальній частині кримінального закону, однак фактичним змістом воно наповнюється виключно із урахуванням ознак складів тих правопорушень, які входять до змісту та обсягу цього поняття. Засобами диференціації кримінальної відповідальності, які визначені у Особливій частині КК України щодо корупційних кримінальних правопорушень, пропонується вважати: 1) суміжні склади кримінальних правопорушень; 2) кваліфіковані та особливо кваліфіковані склади кримінальних правопорушень; 3) склади кримінальних правопорушень у спеціальних кримінально-правових нормах; 4) складені склади кримінальних правопорушень у нормах про ціле; 5) спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці. Використання ознак спеціального суб’єкта складу кримінального правопорушення як розмежувальної ознаки суміжних складів є похідним від змістовної потреби розмежування відповідних сфер, де можуть вчинятися корупційні кримінальні правопорушення. Розмежувати ці сфери: публічна та приватна, публічні послуги, можна декількома способами: 1) вказати місце виконання функцій (юридична особа приватного права чи державне або комунальне підприємство, наприклад); 2) вказати на функції, які виконує особа, яка вчиняє, зокрема, зловживання повноваженнями (надання послуг арбітражного керуючого, наприклад); 3) або шляхом поєднання вказівок на місце здійснення повноважень та їх характер. Але цілком не припустимим є використання для визначення різних спеціальних суб’єктів різних способів вказівки на сферу їх функціонування.
Дата реєстрації
2025-05-29
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-29 / 2026-07-01
