Реєстраційний номер
0825U002029, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Розбещення неповнолітніх: склад злочину та кримінально-правові засоби реагування
Здобувач
Письменська Оксана Вікторівна,
Керівник Вітвіцький Сергій Сергійович
Опонент Дудоров Олександр Олексійович
Опонент Острогляд Олександр Васильович
Рецензент Пономарьова Тетяна Ігорівна
Рецензент Волобуєва Олена Олексіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Донецький державний університет внутрішніх справ
Опис
Дисертація є комплексним монографічним дослідженням складу злочину розбещення неповнолітніх та кримінально-правових засобів реагування на осіб, які його вчинили. У дисертації розв’язано наукове завдання, яке полягало у розробленні теоретико-прикладних засад кримінально-правового реагування на вчинення розбещення неповнолітніх як злочину, передбаченого ст. 156 КК України, формулюванні на цій основі пропозицій щодо вдосконалення кримінального законодавства України, розробленні рекомендацій з підвищення ефективності практики його застосування.
У першому розділі з використанням кількісних методів дослідження продемонстровано сучасний стан та особливості кримінально-правової протидії розбещенню неповнолітніх в сучасній Україні. Проведений аналіз дав змогу встановити низку тенденцій реалізації кримінально-правової політики з протидії розбещення неповнолітніх протягом 2014 – 2023 рр. Із-поміж іншого в процесі дослідження виявлено, що серед кримінальних правопорушень, які посягають на нормальний статевий розвиток неповнолітніх, саме розбещення неповнолітніх характеризується найбільш високими показниками його виявлення. Установлено, що фактор повномасштабного вторгнення російських військ на територію України істотним чином не вплинув на процес виявлення фактів вчинення розбещення неповнолітніх.
Другий розділ присвячено аналізу основного складу злочину розбещення неповнолітніх (ч. 1 ст. 156 КК України). У цьому розділі вивчаються об’єктивні та суб’єктивні ознаки, які є обов’язковими для зазначеного складу злочину.
У розділі 3 дисертації встановлено, що ознаками, які кваліфікують розбещення неповнолітніх, є: 1) вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи; 2) розпусні дії вчинені: а) членами сім’ї; б) близькими родичами; в) особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього. Аналіз ознак, що кваліфікують розбещення неповнолітніх (ч. 2 ст. 156 КК України), дав змогу встановити до яких видів ознак вони відносяться. Доводиться, що існують такі ознаки, які кваліфікують кримінальне правопорушення, що de facto відображають зміну суспільної небезпечності розбещення неповнолітніх, та потребують нормативного закріплення у відповідній ролі. Це: повторність, група осіб та тяжкі наслідки, які можуть розглядатися як ознаки, що кваліфікують розбещення неповнолітніх, а тому потребують установлення у ч. 2 ст. 156 КК України. Додатково аргументовано позицію, відповідно до якої є потреба встановити кваліфікований склад розбещення неповнолітніх, передбачивши в ньому таку ознаку, що кваліфікує злочин, як вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла одинадцятирічного віку.
За підсумками проведеного дослідження запропоновано внести зміни і доповнення до положень кримінального законодавства України про відповідальність за розбещення неповнолітніх: 1) передбачити норму про кримінальну відповідальність за розбещення неповнолітніх в окремому розділі КК України; 2) сформулювати ч. 1 ст. 156 КК України таким чином: «Вчинення розпусних дій щодо особи, яка завідомо для винного не досягла шістнадцятирічного віку»; 3) установити у ст. 156 КК України такі ознаки, що кваліфікують розбещення неповнолітніх, як: повторність, група осіб та тяжкі наслідки; 4) визначити особливо кваліфікований склад розбещення неповнолітніх у виді вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла одинадцятирічного віку; 5) уніфікувати використання у кримінальному законодавстві України термінологічного звороту «малолітня особа»; 6) щоб поняття близьких осіб було безпосередньо визначено у КК України та слугувало його потребам; 7) уточнити формулювання ознаки, що кваліфікує розбещення неповнолітніх, відбивши, що більш сурова відповідальність за розбещення неповнолітніх настає у разі вчинення особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілої особи або піклування про неї; 8) передбачити у санкції ч. 1 ст. 156 КК України такий альтернативний вид основного покарання, як пробаційний нагляд; 9) виключити із санкції ч. 2 ст. 156 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 10) змінити абз. 2 ч. 1 ст. 81 КК України, передбачивши, що відповідний вид звільнення від відбування покарання не застосовується лише до осіб, засуджених за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених статтями 152 – 156-1 КК України.
Дата реєстрації
2025-05-29
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-29 / 2026-07-01
