Реєстраційний номер
0825U002036, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-06-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Діагностичне значення змін параметрів гемокоагуляції та ендотеліальної дисфункції в прогнозуванні розвитку функціональних змін серцево-судинної системи у хворих із Long-COVID
Здобувач
Світайло Владислав Сергійович,
Керівник Чемич Микола Дмитрович
Опонент Юрко Катерина Володимирівна
Опонент Рябоконь Олена Вячеславівна
Рецензент Мелеховець Оксана Костянтинівна
Рецензент Сміян Катерина Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
На теперішній час оцінка поширеності Long-COVID варіює у широкому діапазоні. Так, у США 17,9 % дорослих людей, які перехворіли на COVID-19, відчували симптоми, які характерні для Long-COVID протягом тривалого часу. За результатами популяційного дослідження, проведеного у Делі (Індія), частка таких осіб склала 79,7 % від тих, хто був хворий на COVID-19 від 3 до 6 місяців тому. Серед пацієнтів, які надають такі скарги, переважають особи, які належать до вікової категорії 40-49 років (34,2 %) та 50-59 років (35,0 %). Результати популяційного дослідження в Україні вказують на те, що поширеність Long-COVID становить 23 %, а його фізіологічні фактори ризику пов’язані з віком понад 38 років, жіночою статтю, нездоровим способом життя, збільшенням ІМТ та підвищенням маркерів запалення під час COVID-19. У нашому дослідженні взяли участь 77 пацієнтів, які перехворіли на COVID-19 та 68 практично здорових осіб як група порівняння. Учасники групи дослідження були розподілені на 4 підгрупи залежно від терміну після перенесеної гострої коронавірусної хвороби: підгрупа А - до 3 місяців, B - 3-6 місяців, C - 6-12 місяців, D - 12 та більше місяців. Встановлено, що скарги, які відносяться до виявів Long-COVID надавали більшість досліджуваних (84,4 %). Кількість жінок серед них у 1,2 раза переважала кількість чоловіків. Основними скаргами у групі досліджуваних були ті, що належать до кардіоваскулярних, загальних, нервово - психічних та респіраторних. Найчастішими скаргами були слабкість (46,8 %), відчуття тривоги (44,2 %), погіршення настрою (41,6 %), головний біль (28,6 %), безсоння (27,3 %), відчуття серцебиття у спокої (23,4 %), задишка (23,4 %). Індекси ендогенної інтоксикації, такі як лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), індекс зсуву лейкоцитів (ІЗЛК), індекс співвідношення нейтрофілів та лімфоцитів (ІСНЛ), показник інтоксикації (ПІ) та гематологічний показник інтоксикації (ГПІ) визначались на вищих рівнях, особливо в підгрупі B. На відміну від цього, інтегративні показники активності запалення: лімфоцитарно - гранулоцитарний індекс (ІЛГ), індекс співвідношення лейкоцитів та ШОЕ (ІЛШОЕ), загальний індекс (ЗІ) та неспецифічної реактивності: коефіціент резистентності (КР), лімфоцитарний індекс (Ілімф), індекс алергізації (ІА), які загалом у групі дослідження та у пігрупі B були меншими за аналогічні у групі порівняння, а у підгрупі D достовірно переважали. Показники коагуляції, такі як, протромбіновий час (ПТЧ), міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) та активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), були вищими у досліджуваних пацієнтів, особливо в підгрупі B. Рівень ендотеліну-1, який достовірно був вищим загалом у групі обстежуваних у 1,4 раза (p<0,001), у підгрупі B мав ще більшу різницю - у 1,5 раза (p<0,001). Показники ендогенної інтоксикації, активності запалення та неспецифічної реактивності мали кореляційний зв’язок переважно у підгрупі D. Сильний негативний зв’язок був у ІЗЛК (ρ Спірмена = -0,81; p = 0,027) та ІСНЛ (ρ Спірмена = -0,87; p = 0,010); сильний позитивний зв’язок у ІЛГ (ρ Спірмена = 0,79; p = 0,036), ЗІ (ρ Спірмена = 0,89; p = 0,007), КР (ρ Спірмена = 0,89; p = 0,007), Ілімф (ρ Спірмена = 0,78; p = 0,038), ІА (ρ Спірмена = 0,79; p = 0,036). Показник реактивної відповіді нейтрофілів (РВН) мав сильний негативний зв’язок у підгрупі C (ρ Спірмена = 0,90; p = 0,037). У підгрупі A помірний негативний кореляційний зв’язок мали індекс імунореактивності (ІІР) (ρ Спірмена = -0,62; p = 0,024) та індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів (ІСЛМ) (ρ Спірмена = -0,61; p = 0,027). Водночас, результати лінійного регресивного аналізу свідчили про те, що лише зміни ІСНЛ, ІЛГ, ЗІ, КР, Ілімф, ІА мають статистично значущий вплив на зміни рівня ендотеліну-1. Також встановлено, що рівень ендотеліну-1 має помірний прямий зв’язок зі змінами на електрокардіограмі (ρ=0,50; p=0,004). Проведено ROC-аналіз зметою оцінки значущості визначення ендотеліну-1 для прогнозу виникнення таких змін. Точка відсічення дорівнювала 5,6 pg/ml, за якої досягається максимальний баланс між чутливістю та специфічністю. За результатами аналізу - чутливість (Se): 86,7%, специфічність (Sp): 64,7%, AUC=0,788, що означає гарні прогностичні можливості даної моделі. При проведенні аналізу методом логістичної регресії встановлено, що зміна концентрації ендотеліну-1 на 1 pg/ml збільшує у 2,2 раза ризик виникнення змін на електрокардіограмі, які свідчать про залучення у патологічний процес міокарда. Зміни інтегративних показників ендогенної інтоксикації, активності запалення та неспецифічної реактивності та їх кореляційний зв’язок дозволяють використовувати деякі з метою оцінки ендотеліальної дисфункції у пацієнтів, які перехворіли на COVID-19 12 місяців тому. Використання ендотеліну-1 як маркера ендотеліальної дисфункції дозволяє прогнозувати функціональні зміни серцево-судинної системи, які можуть свідчити про розвиток міокардиту.
Дата реєстрації
2025-05-29
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-29 / 2026-07-02
