Реєстраційний номер
0825U002060, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-07-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Процесуальне керівництво як форма прокурорського нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування
Здобувач
Бібікова Маргарита Олександрівна,
Керівник Никоненко Михайло Якович
Опонент Цехан Дмитро Миколайович
Опонент Пономарьова Тетяна Ігорівна
Рецензент Римарчук Ольга Вікторівна
Рецензент Хабло Оксана Юріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія внутрішніх справ
Опис
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2025.
У дисертації здійснено комплексне дослідження теоретичних засад і практичних проблем процесуального керівництва як форми прокурорського нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування. Досліджено історичні аналоги функцій та повноважень осіб, які здійснюють прокурорську діяльність у сучасних умовах. З’ясовано, що зародження первинних функцій прокуратури сягає часів розвитку звичаєвого права, коли на рівні звичаю формувалася наглядова функція володарів скіфської держави. Зазначено, що з появою прокурора його діяльність у різні періоди історичного розвитку та в різних державах ототожнювали з реалізацією різноманітних функцій: стеження за оформленням законів, поведінкою людей та посадових осіб у частині виконання законів; представництво інтересів монарха, зокрема в судових процесах; здійснення кримінального переслідування; подання та супровід публічних скарг, висунення та підтримання обвинувачення від імені держави; дотримання закону під час судового провадження; подання публічної кримінальної скарги тощо. Зауважено, що прокуратура України та її функціональне призначення формувалися в умовах відсутності державної незалежності протягом тривалих історичних періодів, впливу на українське суспільство протилежних за змістом європейських і тоталітарних концепцій. У зв’язку з цим розвиток наглядових функцій прокурора в кримінальному судочинстві запропоновано поділити на два періоди: до здобуття Україною незалежності та після. Відправною точкою для створення незалежної української прокуратури міг би стати 1917 рік, що пов’язаний зі спробою створити власну державність в Україні, а також створенням прокуратури при судах, яка становила автономний державний інститут, що виконував властиві тільки йому функції (переслідування, керівництво процесом проведення дізнання, нагляд за попереднім розслідуванням, направлення справ на розгляд суду).
Висвітлено зміст конституційних функцій прокурора в кримінальному провадженні під час здійснення досудового розслідування. На підставі опрацювання концептуальних питань у цій сфері виокремлено найдискусійніші з-поміж них, зокрема щодо: співвідношення функцій процесуального керівництва досудовим розслідуванням і нагляду за додержанням законів у діяльності правоохоронних органів; розуміння змісту конституційної функції прокурора, що полягає в організації досудового розслідування. Позитивно оцінено спроби законодавця визначити такого учасника кримінального провадження, як керівник органу прокуратури, прокурор вищого рівня, і процесуального закріплення за ними організаційних повноважень. Проте аргументовано, що такий підхід можна поділяти не цілком, адже на прокурора вищого рівня чинний Кримінальний процесуальний кодекс України покладає також наглядові повноваження (ст. 294, 308, 312), що суперечить змісту функції організації досудового розслідування.
Дата реєстрації
2025-05-30
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-30 / 2026-07-01
