Реєстраційний номер
0825U002068, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-07-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Архівні документно-інформаційні ресурси Київської митрополії 1721–1917 рр
Здобувач
Осієвська Олена Михайлівна,
Керівник Касьян Владислав Володимирович
Опонент Ковтанюк Юрій Славович
Опонент Ковальська Леся Андріївна
Рецензент Бездрабко Валентина Василівна
Рецензент Горбань Юрій Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет культури і мистецтв
Опис
Дисертація є комплексним дослідженням, в якому проаналізовано та розкрито потенціал архівних документно-інформаційних ресурсів Київської митрополії 1721–1917 рр.
У першому розділі розкриті основні теоретико-методологічні засади дослідження. В історіографічному контексті виділено три основні періоди, впродовж яких тією чи іншою мірою дослідники звертали увагу та актуалізували інформаційний потенціал зазначених архівних джерел. Перший період – від кінця ХVІІІ ст. і до початку ХХ ст. – мав характер початкового ознайомлення і введення в науковий обіг окремих документів, меншою мірою комплексів документів, Київської митрополії.
Джерельною базою дослідження є широке коло різноманітних видів джерел. Архівні фонди церковних документів утворюють достатньо цілісну систему архівних документно-інформаційних ресурсів Київської митрополії, хоч і зберігаються в різних архівних установах України (Державний архів м. Києва, Державний архів Київської області, Державний архів Полтавської області, Державний архів Черкаської області, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Центральний державний архів вищих органів влади та управління та Центральний державний історичний архів України у м. Києві).
Всі документи, які містяться в цих архівах, розділено на три групи. Перша група джерел – діловодна документація Київської митрополії та органів влади Російської імперії – кількісно найбільша. Хронологічно вона охоплює період функціонування зазначеної структури тобто 1721–1917 рр. Друга група – документи особового походження – значно менш чисельна порівняно із першою групою, включає документи, що за походженням формувалися завдяки діяльності конкретних особистостей (епістолярна спадщина, щоденники тощо). До третьої групи джерел належать архівні описи, які, за функціональним призначенням, є довідником, призначеним для розкриття складу та змісту одиниць зберігання, закріплення їхньої систематизації у фонді та їх обліку.
У другому розділі досліджена управлінська документація Київської митрополії. Охарактеризована організація документів Київської митрополії, їх накопичення і зберігання від утворення єпархії і до сучасності, документів органів Київської митрополії та документації її монастирів. Розкрито інформаційний зміст цих документів.
Доведено, що розвиток, формування та організація архівів Київської митрополії пройшла в два основних етапи. На першому етапі, в період існування самої цієї церковної структури, архіви накопичувалися і формувалися в рамках окремих установ в її складі. За цей період вироблялися певні правила щодо утримання архівів, але вони не мали системного характеру. Так само була відсутній і практичний складник у нагляді за станом архівів, їх утриманням та вдосконаленням. На другому етапі, що почався після падіння Російської імперії і початку процесу відділення церкви від держави, а потім ще й з ліквідацією церковних структур, архіви митрополії стали частиною нової архівної системи. Проте в радянський період вони були малодоступними і практично не вивчалися.
У третьому розділі досліджено значення документів Київської митрополії в контексті сучасної конструкції суспільного та культурного розвитку України. Акцентована увага на інформаційному потенціалі документів Київської митрополії стосовно розвитку культури, біографістики та інформаційного значення документів особового походження.
Підсумовано, що дослідження та опублікування документації Київської митрополії 1721–1917 рр. сприятиме не лише отриманню достовірної інформації щодо культурних процесів, але й дасть можливість розширити їх використання у міжкультурному просторі.
У четвертому розділі увагу зосереджено на цифровізації і введенні в науковий обіг архівних документів Київської митрополії. Здійснено аналіз проблем сучасних історико-церковних досліджень, власне цифровізації архівної справи України та розглянуті перспективи наукових студій.
Зроблено висновок, що оцифровування архівних документів Київської митрополії 1721–1917 рр. поступово, починаючи з 2022 р., відбувається достатньо системно в рамках всього процесу цифровізації архівів України. Насамперед оцифровуються матеріали, котрі містять генеалогічну інформацію (метричні книги, клірові відомості, сповідальні відомості тощо). Частково оцифровуються церковно-управлінська та інша документація Київської митрополії. Наголошено на перспективах подальших досліджень архівних документно-інформаційних ресурсів Київської митрополії 1721–1917 рр. у зв’язку з цифровізацією архівної справи України загалом та оцифровуванням архівних документів.
Ключові слова: архів, архівна справа, архівні документи, архівознавство, документ, документознавство, інформація, інформаційні ресурси, Київська митрополія, особовий архів, рукопис, соціальні мережі, Церква, цифровізація (оцифрування), «ARCHIUM».
Дата реєстрації
2025-05-30
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-30 / 2026-07-01
