Реєстраційний номер
0825U002087, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-06-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Удосконалення взаємодії органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства.
Здобувач
Єрьомка Данило Вікторович,
Керівник Гавкалова Наталія Леонідівна
Опонент Чечель Анна Олександрівна
Опонент Пархоменко-Куцевіл Оксана Ігорівна
Рецензент Грузд Марина Володимирівна
Рецензент Аведян Людмила Йосипівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
Опис
Дисертаційне дослідження зосереджено на вдосконаленні теоретичних засад, методологічних підходів і формуванні практичних рекомендацій щодо ефективної співпраці органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства.
Актуальність цього дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності співпраці між органами місцевого самоврядування та інститутами громадянського суспільства. Основними факторами, що обґрунтовують важливість цієї теми, є зростаюча роль громадянського суспільства у сучасних демократичних процесах, потреба у ширшому залученні громадян до ухвалення рішень на місцевому рівні, посилення принципів прозорості та підзвітності влади, а також покращення якості надання публічних послуг.
В результаті дослідження було встановлено, недостатньо досліджені аспекти: роль громадських організацій в інтеракціях з органами місцевого самоврядування; концептуальні межі ІГС та їхній вплив на соціокультурну сферу. Критичний огляд чинної нормативно-правової бази, що регулює діяльність ІГС в Україні, виявив її недосконалість та прогалини.
Проведено аналіз ключових теоретичних концепцій, що визначають сутність понять «громадськість», «громадянськість», «громадянське суспільство» та «інститути громадянського суспільства». Зазначені поняття є фундаментальними елементами демократичних держав та відіграють важливу роль у механізмах формування та реалізації державної політики.
Аналіз існуючих підходів дозволив сформувати нове бачення дефініції громадянського суспільства, а саме те, громадянське суспільство поєднує приватну і публічну сферу, включаючи мережу громадських організацій і структур, які функціонують на публічно-політичній арені з метою задоволення потреб та інтересів різноманітних за своїми ознаками та розмірами соціальних груп.
Використано підходи до аналізу моделей взаємодії між органами місцевого самоврядування та громадянським суспільством, зокрема, розширено характеристику механізмів партнерства (публічно-приватні ініціативи, консультативні ради, грантові програми, платформи для діалогу та делеговане управління) та їхнього впливу на розвиток демократичних процесів.
Досліджено роль громадянського суспільства у демократизації публічного управління, обґрунтовано його значення як посередника між громадянами та державними структурами, що забезпечує прозорість, підзвітність влади та формування суспільно орієнтованої політики.
Автором запропоновано модель становлення громадянськості в особистості – це комплексне поняття, що охоплює процес формування свідомості, цінностей, знань, навичок та поведінки, що дозволяють людині усвідомлювати себе як частину суспільства та брати участь у його житті.
Запропоновано соціальний механізм взаємодії органів публічного управління з інститутами громадянського суспільства, який виконує функцію контролю та впливу. Він складається з трьох основних структурних компонентів: культурно-історичний компонент, що охоплює ментальні особливості, традиції та звичаї, які впливають на характер взаємодії між владою та громадянським суспільством; інституційний компонент, що включає нормативно-правові акти, правила та процедури, які формально регулюють цю взаємодію; світоглядний компонент, що відображає систему цінностей, моральних принципів та переконань, які визначають суспільне сприйняття публічного управління та громадянської активності.
Розроблено структурно-функціональну модель розвитку взаємодії ОМС та ІГС, яка базується на ключових принципах демократичного врядування. Вона передбачає активне впровадження органами місцевого самоврядування інноваційних інструментів, таких як цифрові платформи участі, механізми громадського контролю та нові форми публічно-приватного партнерства.
Обґрунтовано необхідність застосування субсидіарного підходу у взаємодії органів публічного управління з інститутами громадянського суспільства. Цей підхід передбачає спільну відповідальність за дотримання демократично ухвалених законів, а також сприяє активності та ініціативності всіх учасників процесу.
Запропоновано напрями зміцнення громадського контролю з метою підвищення підзвітності та відповідальності органів державної влади, зокрема шляхом унормування вимог до звітності, регламентації превентивних процедур, розробки та затвердження критеріїв ефективності діяльності.
Розроблено напрями вдосконалення механізмів взаємодії органів публічного управління та інститутів громадянського суспільства з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці та впровадженні методичних і практичних рекомендацій, спрямованих на покращення взаємодії органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства. Результати дослідження впроваджено в діяльність ГО «Еліта націй» (довідка №11 від 15.02.2024); Мереф’янської міської ради Харківської області (довідка №6070 від 12.12.2024); Харківської громадської організації «Єврорегіон «Слобожанщина»» (довідка №13/12 від 13.12.2024).
Дата реєстрації
2025-06-02
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-02 / 2026-07-01
