Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002110, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 04-08-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Технології штучного інтелекту у сфері охорони об’єктів промислової власності: проблеми теорії та практики Здобувач Михайленко Михайло Вікторович, Керівник Кодинець Анатолій Олександрович Опонент Дубняк Марія Вікторівна Опонент Тарасенко Леонід Леонідович Рецензент Яковець Ірина Станіславівна Рецензент Улітіна Ольга Володимирівна Опис Дисертація є комплексним дослідженням, яке присвячене аналізу правових засад становлення та розвитку технологій штучного інтелекту (далі – ШІ), законодавчому регулюванню таких технологій у провідних зарубіжних країнах та Україні, а також правовим викликам та перспективам використання технологій ШІ у сфері промислової власності. У першому розділі досліджено визначення ШІ, а також запропоновано його вдосконалення через призму охорони прав на об’єкти промислової власності. Крім цього, автор розглянув ключові аспекти функціонування сучасних технологій ШІ, їх класифікацію, технологічну архітектуру, рівень розвитку. Також було виділено правові ризики, що виникають під час використання ШІ у сфері промислової власності, зокрема, невизначеність статусу особи, яка використовує технології ШІ при створенні об’єктів інтелектуальної власності (частка її творчого внеску) та правового режиму таких об’єктів, а також визначення винахідника у випадку створення об’єктів з використанням ШІ. У другому розділі на підставі дослідження підходів до правового регулювання відносин, пов’язаних з розробкою та використанням ШІ в США, КНР та ЄС, автором встановлено, що: 1) підхід США ґрунтується на поєднанні загального федеративного регулювання та регулювання окремих штатів, а також специфікою застосування прецедентного права; 2) Китайська модель поєднує підтримку інновацій із суворим державним контролем, що зумовлено державно-центричною моделлю управління ШІ; 3) Європейська модель є найбільш оптимальною, оскільки встановлює єдині загальнообов’язкові правила на регіональному рівні, зберігаючи за національними законодавцями право врегульовувати широке коло питань, вирішення яких дозволяє поєднувати розвиток інновацій із захистом фундаментальних прав людини. Крім цього, було встановлено, що на глобальному рівні правове регулювання у сфері ШІ є неуніфікованим та фрагментарним. У межах дисертації також було проаналізовано концептуальні документи України, які визначають основні пріоритети та напрями державної політики у сфері ШІ. Автором було виявлено ряд недоліків та прогалин, а також надано пропозиції щодо їх усунення з урахуванням міжнародного досвіду. З метою зменшення впливу правових ризиків використання технологій ШІ було запропоновано розроблення та прийняття: 1) Закону України «Про штучний інтелект» (з відповідним підрозділом, який врегульовуватиме відносини, пов’язані з використанням ШІ у сфері права інтелектуальної власності); 2) положень щодо внесення змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в частині врегулювання відносин, які виникають щодо винаходів і корисних моделей, створених з використанням технологій ШІ; 3) «Рекомендацій з питань винахідництва для винаходів, створених з використанням штучного інтелекту». У третьому розділі автором удосконалено положення щодо недоцільності визнання ШІ самостійним винахідником, зокрема у разі створення винаходів без творчого внеску людини, враховуючи фокусування (як на національному, так і міжнародному рівні) патентної системи на стимулюванні саме людської інноваційної діяльності. Крім цього, автором встановлено доцільність використання технологій ШІ для оптимізації процедури складання та розгляду патентних заявок в Україні. На етапі проведення формальної експертизи можливим є використання технологій ШІ для аналізу документів, які подаються разом з заявкою на отримання патенту, зокрема встановлення дати подання заявки, повноти її матеріалів, а також перевірки наявності документів про сплату збору. На етапі проведення кваліфікаційної експертизи, встановлено можливість використання ШІ для проведення патентно-інформаційного пошуку для встановлення рівня техніки, а також для структурування отриманих збігів чи згадувань за релевантністю та надання їх для подальшого аналізу експерту. Також обґрунтовується недоцільність використання в умовах воєнного стану в Україні технологій ШІ у процесі розгляду заявок на отримання патентів: 1) на етапі надходження матеріалів заявки на винахід чи корисну модель з метою перевірки їх на предмет наявності відомостей, що можуть становити державну таємницю або якщо вони подані з пропозицією заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці; 2) під час прийняття будь-яких рішень, які матимуть юридичні наслідки для суб’єктів правовідносин. Для мінімізації технічних ризиків, які пов’язані з недоліками технічного забезпечення та функціонування технологій ШІ, автор обґрунтував доцільність розроблення та прийняття уповноваженим органом «Методичних рекомендацій з використання штучного інтелекту під час складання та розгляду заявок на об’єкти промислової власності». Було також встановлено, що використання ШІ у процедурі патентування винаходів і корисних моделей дозволить, зокрема: полегшити складання патентних заявок та проведення патентних пошуків; суттєво скоротити строки та оптимізувати процедуру розгляду патентних заявок; зменшити навантаження на експертів у процесі проведення експертизи. Дата реєстрації 2025-06-02 Додано в НРАТ 2025-06-02 Закрити