Реєстраційний номер
0825U002112, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Інтенсивна терапія черепно-мозкової травми за показниками температури та церебральної оксигенації
Здобувач
Оленюк Діана Вікторівна,
Керівник Царьов Олександр Володимирович
Опонент Підгірний Ярослав Михайлович
Опонент Дубров Сергій Олександрович
Рецензент Козлов Сергій Володимирович
Рецензент Єхалов Василь Віталійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена вивченню, обґрунтуванню та застосуванню у клінічній практикиці методів інтенсивної терапії спрямованих на поліпшення церебрального метаболізму та оксигенації у пацієнтів з тяжкою черепно-мозковою травмою.
До дослідження було включено 98 пацієнтів, що були розділені на дві групи та чотири підгрупи. Перша група була створена з метою дослідити стан церебрального метаболізму у пацієнтів з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ) асоційованою з розвитком гіпертермії, на підставі дослідження зв’язку між температурою ядра тіла та рівнем лактату югулярної крові, рівнем стаурації югулярної крові (SjvO2) при застосуванні технології цільового температурного контролю (ЦТК). Вона включала у себе 2 підгрупи: підгрупа 1.1 (n=30) - контрольна – пацієнти з черепно-мозковою травмою та розвитком гіпертермії з використанням стандартного комплексу інтенсивної терапії з наступними вихідними параметрами: температура ядра тіла 38,7 оС [38,6; 38,9], рівень лактату югулярної крові 2,8 ммоль/л [2,3; 3,2], рівень SjvO₂ 53,2% [51,4; 55,1] та рівнем свідомості за шкалою ком Глазго (ШКГ) 8,0 балів [7,0; 9,0].
Стандартний комплекс заходів включав: респіраторну підтримку, інфузійну терапію, підтримку АТсистолічного на рівні ≥100 мм рт. ст. для пацієнтів від 50 до 69 років, та ≥110 мм рт. ст. для пацієнтів від 18 до 49 років та старше 70 років, підтримку нормоглікемії, ранню нутрітивну підтримку, аналгоседацію та контроль судомної активності, антибіотикопрофілактику, профілактику тромбоемболічних ускладнень, динамічний цілодобовий нейромоніторинг. При розвитку температури тіла ≥38,3°C корекція гіпертермії проводилася за допомогою фармакологічної антипіретичної терапії та обкладання тіла пакетами із льодом в проекціях проходження магістральних судин.
Наукова новизна дослідження:
- доведено, що застосування технології цільового температурного контролю в умовах інтенсивної терапії тяжкої черепно-мозкової травми дозволяє не лише ефективно коригувати гіпертермію, але й досягати стабілізації церебрального метаболізму, про що свідчить достовірне зниження рівня лактату югулярної крові;
- вперше встановлено наявність тісного кореляційного зв’язку між температурою тіла та показниками церебрального метаболізму і оксигенації (лактат югулярної крові, SjvO₂), що обґрунтовує використання методики цільового температурного контролю як інструменту регуляції церебрального гомеостазу;
- науково підтверджено, що контрольована нормотермія сприяє покращенню показників церебральної оксигенації, а також прискорює відновлення свідомості й зменшує частоту тяжких неврологічних порушень, що підвищує ефективність інтенсивної терапії;
- вперше запропоновано персоналізований підхід у визначення показань до гемотрансфузії у пацієнтів із тяжкою ЧМТ з урахуванням індивідуальної толерантності до анемії на основі показників SvO₂ та O₂ER, що дозволяє уникнути необґрунтованих або навпаки запізнілих гемотрансфузій.
Практичне та теоретичне значення дослідження. Результати дослідження поглиблюють уявлення про патофізіологічні механізми вторинного ушкодження головного мозку при тяжкій черепно-мозковій травмі. Вперше обґрунтовано значення температурного гомеостазу як ключового чинника, що впливає на церебральний метаболізм, оксигенацію та ступінь вторинного пошкодження головного мозку. Встановлено тісний кореляційний зв’язок між температурою тіла, рівнем лактату в югулярній крові та сатурацією венозної крові киснем, що дозволяє розглядати ці показники як інтегральні маркери метаболічного стану головного мозку.
Практичне значення дослідження полягає у впровадженні в клінічну практику методу цільового контролю температури, що забезпечує підтримання нормотермії як елемента нейропротекції. Запропоновано алгоритм застосування апаратної системи охолодження для досягнення та стабілізації цільових температурних значень, що сприяє зниженню метаболічного стресу та покращенню показників церебральної оксигенації. Обґрунтовано доцільність щоденного моніторингу температури тіла, рівня лактату, сатурації SjvO₂, а також оцінки стану пацієнта за шкалами ШКГ і CPC як частини стандартного підходу в інтенсивній терапії.
Окремо доведено ефективність персоналізованого підходу до оцінки толерантності до анемії у пацієнтів із тяжкою ЧМТ. Замість орієнтації виключно на рівень гемоглобіну, запропоновано включати до моніторингу показники центральної венозної сатурації киснем та розрахунок коефіцієнту екстракції кисню, що дозволяє своєчасно виявляти приховану нетолерантність до анемії. Такий підхід підвищує точність трансфузійних рішень, запобігає гіпоксичним ускладненням та може бути використаний для удосконалення локальних клінічних протоколів інтенсивної терапії.
Дата реєстрації
2025-06-03
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-03 / 2026-07-01
