Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002116, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-06-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Кримінальна відповідальність за порушення недоторканності житла Здобувач Роне Антон Павлович, Керівник Савка Олександр Іванович Опонент Кришевич Ольга Володимирівна Опонент Рябчинська Олена Павлівна Рецензент Ландіна Анна Валентинівна Рецензент Кваша Роман Сергійович Опис У розділі 1 висвітлюються питання загальнотеоретичних засад кримінальної відповідальності за порушення недоторканності житла. Обґрунтовується соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за порушення недоторканності житла, яка визначається суспільною небезпекою порушення недоторканності житла, перевагою позитивних над негативними наслідками криміналізації таких дій, важливістю кримінально-правового забезпечення охорони недоторканності житла в Україні, а також динамікою та типовістю протиправних проявів, які порушують недоторканність житла. Охарактеризовано історичний розвиток кримінально-правового забезпечення охорони недоторканності житла, виокремлено такі періоди історичної генези кримінальної відповідальності за порушення цієї недоторканності: витоки кримінальної відповідальності за порушення недоторканності житла (Х ст. – перша половина ХІХ ст.); становлення кримінально-правової охорони недоторканності житла (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.); утвердження кримінальної відповідальності за порушення недоторканності житла (друга половина ХХ – теперішній час). Досліджено, що відповідальність за порушення недоторканності житла передбачена у кримінальних законах переважної більшості держав. Зроблено висновок, що загалом норма, вміщена у ст. 162 КК України, за своїм змістом є подібною до статей інших досліджених кримінальних кодексів зарубіжних країн. Запропоновано використати такий зарубіжний досвід регламентації кримінальної відповідальності за порушення недоторканності житла, під час удосконалення кримінального законодавства України: доцільність вказівки на володільця як потерпілої особи у ст. 162 КК, передбачення кваліфікуючою ознакою вчинення цього кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб. Водночас встановлено доцільність збереження кримінальної відповідальності за незаконний огляд та обшук житла. Розділ 2 присвячено кримінально-правовій характеристиці складу порушення недоторканності житла. Охарактеризовано об’єкт складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 КК України. Зокрема, запропоновано видовим об’єктом визнавати приватність, яка охоплює як право на повагу до приватного життя особи, так і інші його аспекти. Визначено, зо житло – це приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає, незалежно від приналежності такого приміщення до житлового фонду, цільового призначення приміщення, архітектурної форми, а інше володіння особи охоплює будь-яке інше приміщення, у якому особа не проживає, яке належить цій особі незалежно від його призначення. Встановлено, що проникнення як суспільно небезпечне діяння доцільно визначати через поняття вторгнення, яке може бути як таємним, так і відкритим. З огляду на оціночний характер ознаки «незаконності» проникнення до житла або іншого володіння особи та з урахуванням сталої судової практики запропоновано у диспозиції ст. 162 КК вказувати на вчинення відповідних дій поза встановленим законом порядком або за відсутності згоди володільця. Наведено аргументи на користь того, аби передбачити в окремих статтях Особливої частини КК України кримінальну відповідальність за завідомо незаконне проведення обшуку або огляду, віднісши до кримінальних правопорушень проти правосуддя, а також за незаконне виселення, залишивши це правопорушення у розділі V Особливої частини цього Кодексу. Визначено, що більш доречною є закріплення такої кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 КК України, як «із застосуванням фізичного або психічного насильства». При цьому визначено, що застосування фізичного насильства полягає у нанесенні побоїв, легких тілесних ушкоджень та тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а психічного насильства – у погрозах застосуванням фізичного насильства стосовно потерпілого або близьких йому осіб, залякування, цькування та інші дії, які мають на меті подолання опору особи. Охарактеризовано ознаки суб’єкта злочину, передбаченого ст. 162 КК України, а також ознаки суб’єктивної сторони відповідного цього складу кримінального правопорушення. У розділі 3, присвяченому дослідженню кримінально-правових санкцій та форм реалізації кримінальної відповідальності за порушення недоторканності житла, здійснено аналіз кримінально-правової санкції у ст. 162 КК України крізь призму застосування окремих видів покарань за порушення недоторканності житла. Зроблено висновок, що за вчинення цього кримінального правопорушення доцільно встановлювати такі види покарань як штраф, виправні роботи, громадські роботи та обмеження волі. У світлі диференціації покарання за порушення недоторканності житла, вчинене службовою особою або із застосуванням насильства, наведено аргументи на користь доцільності закріплення у ч. 2 ст. 162 КК України покарання у виді обмеження волі строком від 3 до 5 років, а також факультативного покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю. Дата реєстрації 2025-06-03 Додано в НРАТ 2025-06-03 Закрити