Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002167, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-06-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Репродуктивні права людини: загальнотеоретична характеристика. Здобувач Кокір Ярина Володимирівна, Керівник Добрянський Святослав Павлович Опонент Цебенко Соломія Богданівна Опонент Майкут Христина Василівна Рецензент Квіт Наталія Михайлівна Рецензент Раданович Наталія Миколаївна Опис У дисертації виконано нове наукове завдання, що полягає у виявленні загальних закономірностей механізму забезпечення репродуктивних прав людини, особливостей його функціонування та перспектив розвитку в Україні. Результати дослідження характеризуються науковою новизною та дають змогу зробити такі висновки: 1. Під репродуктивними правами людини слід розуміти природно-правові цінності, які об’єктивно зумовлені біосоціальними властивостями людини, що безпосередньо спрямовані на а) волевиявлення особи щодо продовження (свого) людського роду (із або без застосування репродуктивних технологій), б) відмову від продовження роду (в т.ч. шляхом спричинення незворотних змін у своєму організмі), а також в) прав людини, які необхідні для втілення двох вищеназваних підгруп; г) потребують об’єктивації у джерелах права. 2. Репродуктивні права це новітній вид прав людини. Ці права тісно взаємопов’язані із правом людини на життя та із правом людини на охорону здоров’я, але репродуктивні права не слід ототожнювати із правом на життя та правом на охорону здоров’я. Цей вид прав пов’язаний із здійсненням відповідним суб’єктом репродуктивної функції. 3. Виявлено особливості функціонування механізму забезпечення репродуктивних прав людини в Україні: 1) не усі основні принципи забезпечення репродуктивних прав людини відображені у ньому; 2) належним чином ратифіковані міжнародні документи (Загальна Декларація прав людини, Європейська конвенція з прав людини та ін.) є документальною основою цього механізму; 3) не закріплено низка положень щодо репродуктивних прав людини, передбачених джерелами права Європейського Союзу; 4) рішення Європейського суду з прав людини мають визначальне значення для забезпечення репродуктивних прав людини в Україні; 5) низка таких прав (пов’язаних з правом людини на життя, правом людини на охорону здоров’я) закріплені у Конституції України, Цивільному Кодексі України, Сімейному Кодексі України та ін. актах законодавства України; 6) реалізація репродуктивних прав людини забезпечується діяльністю Конституційного Суду України, Верховного Суду та ін. держ. органами. 4. Встановлено стан відповідності механізму забезпечення репродуктивних прав людини в Україні міжнародним, зокрема європейським, стандартам. Механізм забезпечення репродуктивних прав людини має містити положення про репродуктивні права людини відображені в праволюдинній практиці Європейського суду з прав людини та новітніх актах Ради Європи з цієї проблематики, а також положення в контексті виконання положень Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством 1994 р. та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС 2014 р. в процесі адаптації законодавства України до джерел права Європейського Союзу. 5. Загальні європейські стандарти щодо прав людини формуються насамперед Європейським судом з прав людини, зокрема, і репродуктивні права водночас є правами людини, які зафіксовані у Європейській конвенції з прав людини та використовуються Європейським судом з прав людини як юридичні інструменти забезпечення репродуктивних прав людини у європейському у правовому просторі, і такі права водночас принципово співпадають з однойменними правами людини, зафіксованим у Хартії Європейського Союзу. І оскільки відповідні права людини, гарантовані ст. 2, 4, 7, 21 Хартії Європейського Союзу будуть автономно застосовуватися у практиці Суду Європейського Союзу у контексті перевірки актів та рішень інституцій та органів Європейського Союзу на предмет відповідності фундаментальним правам Європейського Союзу, виникає небезпека формування подвійної системи європейських стандартів однойменних прав людини. Що може бути загрозою не лише в контексті дублювання таких прав, але й колізій, що виникають при їх застосуванні. 6. В контексті виявленої проблеми рекомендується такий спосіб їх розв’язання: оскільки установчі договори Європейського Союзу передбачають обов’язок Європейського Союзу приєднатися до системи захисту прав людини на основі Європейської конвенції з прав людини, слід закріпити в офіційних документах Європейського Союзу обов’язковою для цієї організації юрисдикції Європейського суду з прав людини, а результатом буде передача питань застосування положень щодо репродуктивних прав людини на розгляд такого незалежного авторитетного міжнародного арбітра як Європейський суд з прав людини. Дата реєстрації 2025-06-05 Додано в НРАТ 2025-06-05 Закрити