Реєстраційний номер
0825U002188, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-07-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Соціокультурні трансформації сучасного міста в контексті диджиталізації
Здобувач
Шкуров Євген Владленович, Кандидат філологічних наук
Керівник Єнін Максим Наімович
Опонент Пономаренко Ігор Віталійович
Опонент Петренко-Лисак Алла Олександрівна
Рецензент Пиголенко Ігор Вікторович
Рецензент Коржов Геннадій Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
Опис
З огляду на суспільні та технологічні зміни, а також потребу повоєнної відбудови українських міст, робота порушує низку аналітичних і методологічних питань, спрямованих на розкриття механізмів формування, функціонування та розвитку урбаністичного простору в контексті диджиталізації. Актуальність роботи зумовлено стрімким поширенням цифрових технологій, переходом економіки до індустрії 4.0, посиленням модернізації та глобалізації, розвитком креативного сектору, – факторами, які формують новий тип соціокультурних відносин і трансформують суспільне життя міст. Мета дослідження – розробити соціологічну концепцію диджиталізованого міста, яка інтегрує економічний, технологічний, креативно-культурний, комунікаційний та освітній аспекти суспільного життя.
Об’єкт дослідження – соціокультурне життя сучасного міста. Предмет дослідження – трансформації соціокультурних процесів у сучасному місті, зокрема цифровізації, глобалізації, розвитку культури, креативних практик містян, соціальних комунікацій та освіти.
Теоретико-методологічне підґрунтя праці, поряд із загальнонауковими методами, поєднує феноменологічні та герменевтичні інтерпретації, які розкривають суб’єктивне сприйняття простору й локальних ідентичностей. Залучено концепцію структурно-функціональної парадигми Т. Парсонса, емпіричні дані міжнародних та українських організацій, кейс-стаді українських та зарубіжних міст. Використано методологічні напрацювання представників Чиказької школи, концепції глобалізації міст, мережевого суспільства, критичної урбаністики та ін. Важливе місце в методології посідає аналіз креативного виміру міста. Також до методології залучено комунікативні теорії М. Маклюена й Н. Лумана, які допомагають осмислити роль комунікації та цифровізації в сучасному місті, і метод соціально-просторової перспективи.
Перший розділ присвячено теоретико-методологічним засадам урбаністичної соціології. У ньому систематизовано теоретико-методологічні підходи до аналізу урбанізації, урбанізму й особливостей формування міського середовища в добу глобалізації та цифрових технологій. Із соціологічного погляду місто – це складна соціальна структура, яка не зводиться до географічних, демографічних чи адміністративних параметрів. На сучасному етапі – це феномен, що формується та еволюціонує під впливом глобальних ринків, комунікацій, освітніх і культурних практик, мережевих технологій. Місто дедалі більше перетворюється на вузол у глобальному інформаційному та фінансовому потоці.
У другому розділі зосереджено увагу на процесах диджиталізації, глобалізації, макдоналізації міського життя, висвітленні цих викликів для України. Здійснено аналіз того, як розвиток інформаційних технологій переплавляє традиційні міські структури у високодинамічні гібридні простори. Ці простори об’єднують цифрову інфраструктуру, культурні та економічні практики, а також глобальні тренди, які визначають специфіку повсякденної взаємодії мешканців міста між собою та зовнішнім світом. Якщо раніше глобалізаційні потоки ззовні тиснули на місто й витісняли місцеві особливості, нині виразніше реалізується глокалізація, за якої локальні культури переймають глобальні практики, але адаптують їх під власний культурний код. Принципи ефективності, прораховуваності, передбачуваності та контролю (ключові постулати макдоналізації за Дж. Рітцером) проникають у різні сфери: рестораторство, торгівлю, банківські послуги, онлайн-освіту, роботу громадського транспорту.
Третій розділ охоплює культурно-креативний вимір, у якому культура та комунікації розглядаються як рушії соціальних змін, а університети – як ключові агенти урбаністичних трансформацій. Місто – соціокультурне явище, а це означає, що культура (включно з креативними практиками) впливає на структуру простору, моделює символічний ряд і посилює ідентичність. Викладено погляд на те, як у містах перехрещуються історична тяглість, культурна спадщина, креативний потенціал і сучасні засоби комунікації, а також як розвиваються та взаємодоповнюються інституції освіти, зокрема університети, задля формування розмаїтого соціального організму. Сучасне місто просякнуте креативною енергією та комунікаційними процесами, що моделюють його ідентичність та структурують його символічне поле. У ракурсі повоєнної відбудови в Україні це набуває додаткової ваги: культура, креативність та налагоджені комунікації можуть стати рушіями прискореної модернізації українських міст і фактором їхнього сталого розвитку.
Дослідження соціокультурних трансформацій у добу диджиталізації формує засадничі орієнтири для стратегії повоєнного відновлення і модернізації українських урбаністичних просторів.
Дата реєстрації
2025-06-06
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-06 / 2026-07-01
