Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002192, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Клініко-неврологічні і нейропсихологічні порушення та якість життя ухворих, що перенесли COVID-19

Здобувач

Філюк Ірина Олексіївна,

Керівник Кальбус Олександр Іванович
Опонент Паєнок Анжеліка Володимирівна
Опонент Міщенко Тамара Сергіївна
Опонент Насонова Тетяна Іванівна
Рецензент Огоренко Вікторія Вікторівна

Опис

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню прогнозування когнітивних змін і психоемоційних порушень у хворих, що перенесли COVID 19. У дослідженні вивчались клініко-неврологічні та нейропсихологічні показники, проводилась оцінка якості життя у пацієнтів, які перенесли захворювання COVID-19, проведено лабораторне дослідження – визначення рівня легких субодиниць фосфорильованого нейрофіламенту. Дана праця спрямована на удосконалення ранньої діагностики прогнозування когнітивних порушень у хворих, що перенесли COVID-19, ґрунтуючись на даних комплексного клініко-параклінічного обстеження з урахуванням показників якості життя. Для участі в дослідженні було залучено 100 учасників. Перед залученням до дослідження для кожного пацієнта проводився аналіз критеріїв включення та виключення, які були розроблені заздалегідь на етапі планування дизайну дослідження. Усі обстеження, що проводились у рамках даної праці, були схвалені комісією з питань біомедичної етики Дніпровського державного медичного університету та проведені згідно з письмовою згодою учасників і відповідно до принципів біоетики, викладених у Гельсінській декларації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людей» та «Загальній декларації про біоетику та права людини (ЮНЕСКО)». Дисертаційна праця заснована на даних комплексного обстеження 100 пацієнтів віком від 18 до 60 років. За гендерним складом переважали чоловіки – 60 осіб. Усі пацієнти в досліджені були розподілені на 2 групи. До групи 1 (основної) було включено 69 пацієнтів, які хворіли COVID-19 та отримували лікування амбулаторно та/або стаціонарно та були оглянуті на 5-10 день після виписки та через 6 місяців після перенесенного коронавірусного захворювання. До групи 2 (контрольна) було включено 31 пацієнта, які не хворіли на COVID-19. Наукова новизна отриманих результатів. Уперше, ґрунтуючись на результатах комплексного клініко-неврологічного обстеження визначено прогностичні чинники виникнення когнітивних порушень після перенесенного захворювання COVID-19, а саме виділено предиктори їх виникнення та розроблено прогностичну модель, яка враховує клінічні та параклінічні показники. На підставі отриманих данів значно доповнено відомості про психоемоційні порушення у хворих після перенесенного захворювання COVID-19. Дана характеристика особистістної та ситуативної тривожності у цих пацієнтів. Доповнено відомості про порушення когнітивних функцій у хворих після перенесенного коронавірусного захворювання та виявлено взаємозв’язки когнітивних порушень з іншими клінічними та параклінічними показниками. Уперше вивчена роль легких ланцюгів фосфорильованих нейрофіламентів як маркера нейродегенерації у хворих, що перенесли COVID-19. Розширено уявлення про значення імунологічних факторів у розвитку когнітивних порушень у хворих, що перенесли COVID-19. Теоретична та практична цінність праці. На основі отриманих даних визначено чинники, що асоційовані з когнітивними порушеннями після перенесеного коронавірусного захворювання та розроблено комплексну прогностичну модель їх розвитку, впровадження їх у клінічну практику дозволяє оптимізувати лікувально-діагностичні підходи. Обґрунтовано доцільність і необхідність проведення детального клініко-параклінічного обстеження пацієнтів після перенесеного захворювання COVID 19, що є можливим для своєчасного та раннього виявлення неврологічних ускладнень. Обґрунтовано необхідність упровадження в обстеження пацієнтів з неврологічними проявами після перенесеного захворювання CОVID-19 нейропсихологічного тестування, що дасть змогу підвищити ефективність ведення таких пацієнтів. Обґрунтовано доцільність проведення лабораторного дослідження, а саме визначення рівня легких ланцюгів фосфорильованого нейрофіламенту як маркера розвитку нейродегенеративних процесів, що дозволяє удосконалити алгоритм діагностики прогнозування когнітивних порушень

Додано в НРАТ

2025-06-06