Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002217, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 11-06-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Індивідуально-орієнтований підхід до формування діалогічної компетентності дошкільників з порушенням інтелектуального розвитку Здобувач Якуба Леся Станіславівна, Керівник Супрун Микола Олексійович Опонент Чеботарьова Олена Валентинівна Опонент Базима Наталія Валентинівна Рецензент Шульженко Діна Іванівна Рецензент Тищенко Владислав Володимирович Опис У дисертаційному дослідженні було структурно досліджено проблему формування діалогічної компетентності дошкільника з порушеннями інтелектуального розвитку в родинному середовищі на основі аксіологічного, біопсихосоціального гуманістичного, акмеологічного, гносеологічного, контекстного, системного, діяльнісного, індивідуально-орієнтованого, міждисциплінарного, сімейноцентрованого, особистісно-орієнтованого, та функціонального підходів; здійснено системний теоретико-методологічний та історичний аналіз проблеми формування діалогічної компетентності дітей з порушенням інтелектуального розвитку дошкільного віку з позицій міждисциплінарного підходу. Різнобічно розглянуто значення формування діалогічної компетентності дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку, а також вплив на цей процес бар’єрів та фасилітації соціального середовища. У процесі теоретичного аналізу були виділені компоненти; мотиваційно-особистісний, діяльнісно-ситуативний, комунікативно- мовленнєвий та когнітивно-мисленнєвий, виділено та охарактеризовано бар’єри та фасилітацію у родиному середовищі, зроблено опис їх впливу на розвиток дошкільника з інтелектуальними порушеннями; розроблено й обґрунтовано методику самого дослідження та стану сформованості компонентів професійної діалогічної компетентності, були визначені й охарактеризовані критерії, рівні та показники діалогічної компетентності, бар’єрів та фасилітатів розвитку; встановлено сутність психолого- педагогічної технології роботи з батьками щодо подолання бар’єрів та посилення фасилітації процесу формування діалогічної компетентності дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку під час індивідуальної роботи з родиною. Детально проаналізовано поняття «компетенція» та «компетентнiсть», «діалогічна компетентність», «індивідуально-орієнтований підхід», «бар’єри та фасилітація розвитку», ґрунтовно описано взаємозв’язок мiж цими поняттями й обґрунтовано їх розмежування. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив висловити припущення про те, що діалогічна компетентність - це сукупність соціальних, комунікативних, мовленнєвих знань, вмінь та навичок, що дозволяють здійснювати діалогічне спілкування. У дослідженні визначено та теоретично обґрунтовано змістове наповнення та специфіку організації психокорекційної і консультативної роботи з урахуванням індивідуальних можливостей дитини й особливостей середовища її розвитку. Проаналізовано вербальні та невербальні аспекти становлення діалогічної компетентності у дітей дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку, а також складнощі, пов’язані з її ранньою діагностикою. Визначено особливості формування мотивів до діалогічної взаємодії та досліджено мотиваційні детермінанти цього процесу. Окрему увагу приділено аналізу обмежень у засвоєнні комунікативних засобів – як вербальних, так і невербальних. Визначено чинники соціального середовища, які можуть виступати як бар’єрами, так і факторами фасилітації формування діалогічної компетентності в дітей із порушеннями інтелектуального розвитку. Розглянуто індивідуальні умови, що визначаються соціальним оточенням і конкретною ситуацією спілкування, а також обґрунтовано доцільність застосування функціонального індивідуально-орієнтованого підходу у процесі формування навичок та вмінь дитини. Проаналізовано підходи до визначення бар’єрів і факторів фасилітації у межах функціонального підходу, зокрема з урахуванням положень теорії сімейних систем, теорії батьківського прийняття-неприйняття, концепції значущості батьківського впливу, а також теоретичних уявлень щодо формування усвідомленого батьківства у взаємодії із соціальним середовищем. На підставі визначених показників, критеріїв і шляхом підбору форм та методів діагностування з опорою на критерії Міжнародної класифікації функціонування виділено п’ять рівнів сформованості діалогічної компетентності дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку, а також такі самі рівні наявності бар’єрів та фасилітаторів її формування: високий, знижений, помірний, низький та дуже низький рівні сформованості визначених компонентів. Науково схарактеризовано, розроблено й експериментально перевірено психолого-педагогічну технологію роботи з батьками з подолання бар’єрів та посилення фасилітації у середовищі родини. Зазначена технологія спрямована на створення психолого-педагогічних умов у середовищі родини, що не перешкоджатимуть та сприятимуть формуванню діалогічної компетентності дошкільника з порушеннями інтелектуального розвитку, на формування у батьків психолого-педагогічних знань, вмінь та навичок для надання оптимальної підтримки дитині, організації виховної діяльності. Технологія роботи з батьками вибудовується на засадах партнерських відносин, надання всебічної підтримки родині. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів теорії та практики ведення консультативної роботи з батьками і не претендує на повноту і дослідницьку завершеність висвітлення цієї проблеми. Дата реєстрації 2025-06-09 Додано в НРАТ 2025-06-09 Закрити