Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002239, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-06-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Оптимізація ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією на підставі вивчення короткострокової варіабельності артеріального тиску Здобувач Каніщева Олена Володимирівна, Керівник Більченко Олександр Вікторович Опонент Коваль Сергій Миколайович Опонент Курята Олександр Вікторович Рецензент Златкіна Віра Владиславівна Рецензент Бринза Марія Сергіївна Опис Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з найбільш поширених патологій, як в Україні, так і в усьому світі. Рівень артеріального тиску (АТ) є домінуючим фактором ризику серцево-судинних ускладнень і смертності, але в останні десятиріччя з’являється все більше доказів того, що варіабельність (ВАР) АТ – не менш значущий показник, що впливає на прогноз АГ та є незалежним предиктором серцево-судинних захворювань та смертності. У дослідження було залучено 194 особи віком від 31 до 79 років, з них 172 пацієнти з артеріальною гіпертензією (АГ) (61 чоловік та 111 жінок), середній вік 59 ± 9,6 років, та 22 пацієнти без АГ (8 чоловіків та 14 жінок), середній вік 55 ± 10,6 років. Більшість пацієнтів мали АГ II стадії – 130 осіб (76 %). АГ I та III стадії було встановлено у 18 (10%) та 24 (14%) випадках відповідно. Пацієнти з АГ склали основну досліджувану групу, пацієнти без АГ – контрольну. Усім учасникам дослідження проводили добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) відповідно до сучасних стандартів. За результатами ДМАТ визначали стан короткострокової варіабельності (ВАР) артеріального тиску (АТ) та відповідно до цього пацієнтів основної групи розподіляли на групи І та ІІ. До групи І включали пацієнтів з нормальною ВАР АТ, до групи ІІ – з підвищеною. Встановлено, що надлишкова вага та ожиріння є факторами ризику, що обумовлюють підвищену ВАР АТ. При порівнянні за ІМТ груп І (29 ± 3,9 кг/м2) та ІІ (31 ± 5,1 кг/м2) виявлено тенденцію до більших значень цього параметру в групі пацієнтів з АГ з підвищеною ВАР АТ, t-критерій Ст’юдента, t(170) = 1,75, р = 0,08. Для більшості індексів короткострокової ВАР АТ встановлено статистично значущий прямий зв’язок з ІМТ. Відносно віку встановлено лише тенденцію до підвищення ВАР АТ з віком. Залежності ВАР АТ від статі не встановлено, хоча більшість індексів ВАР САТ були вищими серед жінок, а ВАР ДАТ – серед чоловіків. Проведено оцінку циркадних коливань АТ у пацієнтів з АГ залежно від стану короткострокової ВАР АТ. Доповнено дані щодо наявності прямих кореляцій ВАР АТ з його рівнем протягом усіх основних періодів моніторування. Встановлено прямі статистично значущі зв’язки з показниками навантаження підвищеним тиском – індексом площі та індексом часу гіпертензії. Підтверджено наявність прямих кореляцій між ступенем нічного зниження (СНЗ) АТ та короткостроковою ВАР, визначеною за індексами SD і CV та відсутність статистично значущих зв’язків між СНЗ АТ та ВАР, визначеною за індексами ARV, SV, BPVR. Вивчено зв’язки короткострокової ВАР АТ з ураженням органів-мішеней, факторами серцево-судинного ризику, а також з показниками внутрішньосерцевої гемодинаміки та морфофункціональними характеристиками серця у пацієнтів з АГ. Встановлено прямі статистично значущі кореляції між ВАР АТ у нічний час та рівнем глюкози натще. Виявлено прямий кореляційний зв’язок між ШКФ і ВАР ДАТ, визначеною за індексами SD, SDw, CV, SV, ARV та зворотний зв’язок з ВАР ДАТ за індексом BPVR. Також отримано дані щодо наявності прямих асоціацій між підвищеною ВАР АТ та ГЛШ. ІММЛШ мав тісні взаємозв’язки з короткостроковою ВАР АТ. Встановлено статистично значущий зв’язок ВАР АТ з показниками ригідності артерій (РА) в усі основні періоди моніторування. Напрямок встановленого зв'язку в статистично значущих випадках для індексів ВАР САТ був тільки прямим, а для індексів ВАР ДАТ - тільки зворотним. Показано, що індекс BPVR є найкращим віддзеркаленням судинного компоненту ВАР АТ і може бути використаний також для оцінки РА. Доведено прогностичне значення короткострокової ВАР АТ у пацієнтів з АГ. Середній період спостереження склав 6,6 ± 1,66 років. За цей період сталося 84 події у 55 пацієнтів. Встановлено статистично значущу різницю між групами І та ІІ щодо частоти СС подій на рівні р= 0,040 (ꭓ2 (df=1) = 4,22 ). Ризик розвитку СС подій у пацієнтів з підвищеною ВАР АТ був втричі більшим, ніж у пацієнтів з нормальною ВАР АТ – ВШ = 2,89, 95% ДІ [1.02 – 8.04], р=0,047. Виявлено, що двократний режим прийому антигіпертензивних препаратів є чинником, який сприяє підвищенню короткострокової ВАР АТ, зокрема протягом дня. Також виявлено позитивні значущі асоціації між рівнем ВАР АТ та кількістю антигіпертензивних препаратів, а саме для індексу CV встановлено прямі асоціації з кількістю антигіпертензивних препаратів. Встановлено, що прийом препаратів з груп блокаторів кальцієвих каналів (БКК) та бета-блокаторів (ББ) асоціюється з меншими значеннями ВАР АТ. Виявлено, що інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА ІІ) мають діаметрально протилежний вплив на ВАР АТ. Для ІАПФ встановлено зворотній статистично значущий зв’язок з короткостроковою ВАР для індексів SD САТ та BPVR у нічний період. Для препаратів групи БРА ІІ встановлено позитивний зв’язок з ВАР САТ для всіх індексів, що вивчалися, протягом усіх основних періодів моніторування. Дата реєстрації 2025-06-10 Додано в НРАТ 2025-06-10 Закрити