Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002255, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 28-07-2025 Статус Запланована Назва роботи Структура, макро- і морфометричні параметри моста в пренатальному періоді онтогенезу людини Здобувач Лопаткіна Оксана Павлівна, Керівник Тихолаз Віталій Олександрович Опонент Боягіна Ольга Дмитрівна Опонент Степаненко Олександр Юрійович Рецензент Коновалов Сергій Вікторович Рецензент Довгань Олександр Вікторович Опис Дисертаційна робота виконана на 146 плодах людини в терміні гестації від 9-10 до 39-40 тижнів, отриманих із комунального некомерційного підприємства «Вінницьке обласне патологоанатомічне бюро Вінницької обласної Ради» та з пологових будинків м.Вінниці, а також мертвонароджених, які загинули від різних причин не пов’язаних із патологією спинного та головного мозку у відносно здорових матерів. За допомогою методів дослідження антропометричного, анатомічного, макрометричного, гістологічного, нейрогістологічного, імуногістохімічного, статистичного ми досягли мети, а саме визначили структуру, макро- та морфометричні параметри моста в пренатальному періоді онтогенезу людини. Під час дослідження окружність голови у плодів людини 39-40 тижнів гестації порівняно з 9-10 тижнів стала більшою в 5,2 рази (p<0,01), поздовжній розмір голови – в 5 раз (p<0,01), поперечний розмір голови – в 4,9 рази (p<0,01), висота голови – в 3,6 раз (p<0,01), поздовжній розмір переднього тім’ячка – в 3,3 рази (p<0,01), поперечний – в 3,2 рази (p<0,01). Найшвидший темп збільшення окружності та поздовжнього розміру голови встановлено у віковій групі 17-18 тижнів, відповідно на 39,6 та 30,9 % (p<0,01), поперечного розміру голови – у 11-12 та 17-18 тижнів відповідно на 37,4 та 40,9 % (p<0,01), висоти голови – у 11-12, 14-15 та 17-18 тижнів відповідно на 28,8, 27,1 та 29,5 % (p<0,01). Згідно наших даних маса моста у плодів людини 39-40 тижнів порівняно з плодами 9-10 тижнів стала більшою в 13,7 рази (p<0,01), висота моста – в 3,8 раз (p<0,01), товщина моста – в 3,6 рази (p<0,01), ширина моста – в 3,1 раз (p<0,01). Найшвидші темпи збільшення маси моста встановленні у вікових групах 14-15 тижнів, 17-18 тижнів та 25-26 тижнів – на 46,9, 29,8 та 39 % відповідно (p<0,01), висоти моста – у групах 11-12, 14-15 тижнів на 29,8 та 23,8 % відповідно (p<0,01), товщини моста – у вікових групах 17-18, 28-29 та 34-35 тижнів на 21, 17,9 та 19,7 % відповідно (p<0,01), ширини моста – у групах 11-12 та 31-32 тижнів на 22,6 та 14,9 % відповідно (p<0,01). Встановлені статистично значущі сильні прямі зв’язки маси моста, висоти моста, поперечного та поздовжнього розміру моста з ТКД, масою тіла плода, окружністю голови, висотою голови, поперечним та поздовжнім розмірами голови, поздовжнім та поперечним розмірами переднього тім’ячка. Площа ядра відвідного нерва у плодів людини з 9-10 до 39-40 тижня стала більшою в 2,9 рази (p<0,001), рухового ядра трійчастого нерва в 17 раз (p<0,001), рухового ядра лицевого нерва в 17,5 раз (p<0,001), присінкового ядра в 23,6 рази (p<0,001), завиткового ядра в 26,2 рази (p<0,001). Найшвидші темпи збільшення площі ядра відвідного нерва встановлено у віковій групі 11-12 тижнів на 42,7 % (p<0,01), площі ядра трійчастого нерва – у 11-12 та 14-15 тижнів відповідно на 73,3 та 61,5 % (p<0,01), площі ядра лицевого нерва – у 14-15 та 17-18 тижнів в 2 рази (p<0,001), присінкового ядра – у 11-12 та 14-15 тижнів в 2,1 та 2,8 разів (p<0,001), завиткового ядра – у 11-12 та 25-26 тижнів відповідно в 2 рази (p<0,001) та на 85,5 % (p<0,01). Встановлено, що площа нейронів ядра відвідного нерва у плодів людини з 9-10 до 39-40 тижня стала в 8,1 раз більшою (p<0,001), рухового ядра трійчастого нерва в 3,7 раз (p<0,001), рухового ядра лицевого нерва в 5,3 рази (p<0,001), присінкового та завиткового ядер в 7,3 рази (p<0,001). Найшвидші темпи збільшення площі нейронів ядра відвідного нерва виявлені у вікових групах 11-12 та 25-26 тижнів – на 53,6 та 56 % відповідно (p<0,01), ядра трійчастого нерва – у 11-12 та 28-29 тижнів на 27,1 та 38,8 % відповідно (p<0,01), рухового ядра лицевого нерва – у 14-15 та 17-18 тижнів в 2,1 та 2,3 рази відповідно (p<0,001), присінкового ядра – у 17-18 та 34-35 тижнів на 44 % відповідно (p<0,01), завиткового ядра – у 20-21 та 22-23 тижнів на 65,5 та 65,4 % відповідно (p<0,01). Товщина епендимного шару у плодів людини 39-40 тижнів стала меншою у 8,7 рази (p<0,001) в порівнянні з 9-10 тижнів. Найінтенсивніші темпи зменшення товщини встановлені у вікових групах 17-18 та 25-26 тижнів на 41,8 та 39, 9 % відповідно (p<0,01), повільні темпи зменшення товщини у 22-23 та 39-40 тижнів на 1 та 1,5 % (p<0,05), площа клітин епендимного шару стала меншою в 1,9 рази (p<0,001), діаметр клітин в 1,3 рази (p<0,001). Низький рівень експресії маркера проліферації Ki-67 встановлено у клітинах епендимного шару плодів людини в усіх досліджуваних групах. Рівень експресії даного маркера в епендимному шарі ставав меншим у кожній віковій групі з 9-10 до 39-40 тижнів гестації. Статистично значущі відмінності експресії маркера проліферації Ki-67 у епендимному шарі встановлені у вікової групи 17-18, 20-21 тижнів (p<0,05), а також 34-35, 37-38, 39-40 тижнів (p<0,01), на відміну від антиапоптичного маркера Bcl-2, рівень експресії якого не мав суттєвих відмінностей при порівнянні у кожній віковій групі та був помірним у плодів людини з 9-10 до 39-40 тижнів гестації. Дата реєстрації 2025-06-11 Додано в НРАТ 2025-06-11 Закрити