Реєстраційний номер
0825U002258, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-08-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація діагностики бронхіоліту та його прогноз у дітей малюкового віку.
Здобувач
Оверчук Анастасія Андріївна,
Керівник Токарчук Надія Іванівна
Опонент Колоскова Олена Костянтинівна
Опонент Похилько Валерій Іванович
Опонент Банадига Наталія Василівна
Рецензент Мазулов Олександр Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Опис
Бронхіоліт у дітей малюкового віку залишається розповсюдженою патологією. З огляду на ключову роль IgE, ЕСР та EDN у виникненні й підтримці алергічного запалення, а також участь метаболітів вітаміну D, білка СС16 і ендотеліальної дисфункції у патогенезі уражень дихальних шляхів, дослідження цих показників. як можливих маркерів діагностики бронхіоліту та предикторів рецидивуючих свистячих хрипів, є важливим напрямом сучасних наукових пошуків.
Програма дослідження включала наступні етапи: етап вивчення та аналіз наукової медичної літератури, метааналізів, системних оглядів та електронних баз даних, оцінки факторів ризику розвитку хвороби та його прогноз; етап ретроспективного клініко-анамнестичного аналізу 238 карт стаціонарних хворих за період 2017-2019 рр.; етап клінічного дослідження включав обстеження 92 дітей, віком 2 міс. – 2 роки, з них: 67 дітей, хворих на бронхіоліт та 25 дітей контрольної групи; етап лонгітюдного дослідження включав 48 дітей.
Дизайн роботи включав визначення показників 25-гідроксихолекальциферолу (25(ОН)Д), показників алергічного запалення (IgE, ECP, EDN), рівнів сироваткового клубоподібного білка (CC16) та васкулярної молекули клітинної адгезії -1 (VCAM-1) у сироватці крові.
Наукова новизна дослідження полягає в уточнені наукових даних щодо патогенетичного значення рівня вітаміну D у сироватці крові дітей малюкового віку, хворих на бронхіоліт, який, як встановлено, характеризується переважанням його недостатності (55,2 ± 1,96) % OR =2,32; 95 % СІ 2,12 - 5,84, p < 0,05.
Вперше в Україні визначені референтні значення VCAM-1 (41,6 ± 1,32 нг/мл) у сироватці крові здорових дітей малюкового віку. Розширено уявлення щодо ролі ендотелію при бронхіоіліті у дітей малюкового віку.
Встановлено, що рівень VCAM-1 у сироватці крові достовірно підвищений у дітей, хворих на бронхіоліт, при цьому він є у 2,97 рази вищим у дітей із обтяженим алергологічним анамнезом (OR= 3,5; 95 % СI, 2,11– 8,12, p < 0,05).
Вперше в Україні визначені референтні значення сироваткового клубоподібного білка (CC16) (16,2 ± 2,43 нг/мл) у сироватці крові здорових дітей малюкового віку.
Встановлено, що рівень сироваткового клубоподібного білка (CC16) у сироватці крові дітей, хворих на бронхіоліт у 3,7 рази перевищує показник дітей контрольної групи (р=0,0044) та достовірно знижується у дітей із обтяженим алергологічним анамнезом (OR=2,6; 95 % СІ 2,24 – 6,28, p < 0,05).
Встановлено, що загальний рівень IgE збільшується як із віком дітей, хворих на бронхіоліт (OR=2,83; 95 % СІ 1,34 - 5,72; p < 0,05), так і у дітей із обтяженим алергологічним анамнезом, (OR=5,24; 95 % СІ 2,83 - 6,32, p < 0,05).
Доведено, що рівень ЕСР достовірно підвищується у дітей, хворих на бронхіоліт (OR=2,12; 95 % СІ 1,4 – 8,44, p < 0,05), та із високою чутливістю (88,2 %) у хворих із обтяженим алергологічним анамнезом (OR=2,32; 95 % СІ 1,68 – 6,93, p < 0,05).
Вперше в Україні проведено визначення еозинофільного нейротоксину (EDN) із визначенням референтного значення його рівня (6,3 ± 2,31нг/мл) у сироватці крові здорових дітей малюкового віку.
Доведено патогенетичне значення еозинофільного нейротоксину (EDN) як маркера алергічного запалення при бронхіоліті OR=2,3; 95 % СI 1,21–5,34, p < 0,05. Встановлено, що у 2 рази підвищений рівень EDN у сироватці крові є характерним для дітей із обтяженим алергологічним анамнезом (OR=3,5; 95 % СI 1,62–7,12, p <0,05) із високою чутливістю 94,1 % та специфічністю 80 %.
Згідно двопопуляційної моделі Вейбулла встановлено, що для дітей із рівнем EDN у сироватці крові, що перевищує 7 нг/мл достовірним маркером підвищеного ризику розвитку рецидивуючих свистячих хрипів є обтяжений алергологічний анамнез (β = 1,996), штучне вигодовування (β= 8,337); дефіцит і недостатність вітаміну D ( β = 2,81); підвищений рівень IgE (β = 5,03); підвищений рівень білка СС16 у сироватці крові (β = 0,2577), при цьому для дітей із рівнем EDN у сироватці крові ≤ 7 нг/мл додатковим фактором ризику є пасивне тютюнопаління (β= 1114,77), знижений рівень СС16 (β= 17,78).
Практична цінність дослідження полягає в обгрунтованні доцільності визначення у сироватці крові дітей малюкового віку, хворих на бронхіоліт рівня еозинофільного нейротоксину (EDN), який, як доведено, є не лише маркером алергічного запалення при захворюванні, а й має виключно прогностичне значення щодо розвитку рецидивуючих свистячих хрипів.
Обгрунтовано доцільність визначення рівня сироваткового клубоподібного білка (CC16) у сироватці крові як маркера запалення, цілісності та проникності бронхіолярного епітелію при бронхіоліті у дітей малюкового віку.
Дата реєстрації
2025-06-11
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-11 / 2026-07-20
