Реєстраційний номер
0825U002280, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-07-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Роль мікроциркуляції при лікуванні хронічної венозної недостатності в стадії декомпенсації при варикозній хворобі та посттромботичному синдромі
Здобувач
Федусяк Василь Ярославович,
Керівник Русин Василь Іванович
Опонент Шапринський Володимир Олександрович
Опонент Боднар Петро Ярославович
Опонент Прасол Віталій Олександрович
Рецензент Попович Ярослав Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Чоловіків було 58 (33,3%), а жінок 116 (66,7%). Середній вік пацієнтів склав 56±5,1 років. Локалізація ТВ зліва при ВХ спостерігалась частіше у 3 рази ніж справа. Локалізація ТВ при ПТС зліва зустрічалась частіше майже у 2 рази ніж справа. Обидві нижні кінцівки при ПТС мали трофічні виразки у 27 (27,6%) пацієнтів. Тривалість ХВН при варикозній хворобі склала в середньому 18,4±2,3 роки, при ПТС – 11,3±1,3 роки. На основі комплексного ультрасонографічного дослідження та етіопатогенезу ХВН – 76 (43,7 %) пацієнтів при варикозній хворобі (ВХ) мали поверхневу венозну гіпертензію. При декомпенсованих формах ПТС у 95 (54,6 %) хворих спостерігалась глибока венозна гіпертензія, а в 3 (4,2 %) – змішана форма венозної гіпертензії. Встановлено статистично достовірну різницю показників протяжності рефлюксу крові серед пацієнтів І та ІІ групи у системі великої підшкірної вени (p=0.0004, X2=15,6). Аналогічний результат отримано при аналізі протяжності рефлюксу крові в системі малої підшкірної вени (p=0.000017, X2=21.9).При вивченні взаємовідносин рефлюксів крові у поверхневих, пронизних та глибоких венах встановлено, що у 61 (81,5 %) хворого з поверхневою формою венозної гіпертензії кожний з рефлюксів мав самостійний характер і гемодинамічно не був пов’язаний один з одним. І тільки у 14 (18,4 %) пацієнтів мала місце сумарна дія вертикального і горизонтального рефлюксів. Причому вертикальний рефлюкс виявлено у два рази частіше, ніж горизонтальний. У 68 (95,8 %) хворих другої групи рефлюкси крові у глибоких, пронизних та поверхневих венах були взаємопов’язані один з одним, де їхня патологічна дія взаємопосилювалася. Практично усі ТВ при варикозній хворобі локалізуються в н/3 медіальної поверхні гомілки і тільки у 6 пацієнтів розповсюджувались по середню третину гомілки. При цьому їхня топічна локалізація відносилась до ангіосоми, яку кровопостачає задня великогомілкова артерія (ЗВГА).
Малих розмірів ТВ спостерігались у 26 (34,2%), середніх у 32 (42,1%) хворих, де глибина ураження була ІІ ступені. Тільки у 18 (23,7%) пацієнтів площа ТВ перевищувала 100см2 при ІІІ ст. глибини ураження. При ПТС трофічні виразки, як правило, локалізовувались в межах не менше двох ангіосом гомілки, басейнів ЗВГА та передньої великогомілкової артерії (ПВГА), а у 11 (15,5%) включаючи і малогомілкову артерію (МГА), тобто виразковий дефект переходив і на задню поверхню н/3 гомілки.
При виразках на фоні ПТС «малі» по площі виразки зустрічались тільки у 4 (5,6%) хворих, натомість середні у 42 (42,9%), а великі у 50 (52,04%) пацієнтів. При порівнняні двох груп хворих з ВХ та ПТС спостерігається статистично достовірна різниця між ІРП в ангіосомі тильної поверхні стопи та медіальній кісточці. При аналізі різниці напруження вуглекислого газу встановлену чітку достовірну різницю, а саме вищі показники tcpCO2 у хворих з ПТС на відміну від хворих із ВХ (p<0.0001). Максимальне зростання tcpCO2 у хворих на ВХ спостерігалось на підошві і ділянках медіальної кісточки, при ПТС на підошві, тильній поверхні стопи та медіальній кісточці. При вивченні змін магістрального кровоплину та мікроциркуляції у здорових людей в залежності від компресії встановлено, що при максимальній компресії у 60 мм.рт.ст. швидкість артеріального кровотоку зменшується у 5.5 разів (p=0.0001). Венозна швидкість кровотоку у стегновій вені при компресії у 20 мм.рт.ст. становила 0,09±0,03 м/с-1, що на 31% менше ніж вихідні дані, а при максимальному тиску манжетки зниження венозної швидкості порівняно із початковою від норми становило 0,1±0,009 м/с-1 (83,8%) p=0.0028).
tcpCO2 значно зростає при компресії на 10 мм.рт.ст. також паралельно із зменшенням індексу регіонарної перфузії, яке починається при зовнішній компресії 40мм.рт.ст., що є свідченням погіршення перфузії шкіри тилу стопи у здорових суб’єктів. При медичній еластичній компресії (ІV клас) швидкість артеріального кровотоку зменшилась на 48% (p=0.0001). При ВХ венозна швидкість кровотоку у стегновій вені знижується на 22% при компресії у 15 мм.рт.ст., а при ІV класі еластичної компресії зниження венозної швидкості порівняно із початковою від норми становило 78% (p=0.0001), паралельно із зменшенням індексу регіонарної перфузії, що дає підстави рекомендувати медикаментозну компресію не вище ІІІ класу. Ключові слова: хронічна венозна недостатність в стадії декомпенсації, варикозна хвороба, посттромботичний синдром, венозна гіпертензія, парціальний тиск кисню та вуглексилого газу, больовий синдром, швидкість магістрального кровотоку, індекс регіонарної перфузії, ангіовеносома, зовнішня компресія, трофічні виразки.
Дата реєстрації
2025-06-12
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-12 / 2026-07-01
